repair clause

1) Economy: repair clause

2) Insurance: average clause (о франшизе)

3) Logistics: average clause

f condition

condizioni pl di lavoro working conditions

a condizione che on condition that

* * *

condizione s.f.

1 ( stato fisico, psicologico ecc.) condition, state, position: siamo preoccupati per le sue condizioni di salute, we are worried about the state of his health; è in cattive condizioni di salute, he's in a bad (state of) health; squadra in eccellenti condizioni, team in fine fettle (o form); la merce arrivò in buone condizioni, the goods arrived in good condition; le precarie condizioni finanziarie della ditta sono ormai note a tutti, by now everybody knows about the firm's precarious financial situation; la tua bicicletta è in buone, cattive condizioni, your bicycle is in good, bad repair; non sono in condizioni di aiutarti, I am in no position to help you; non è in condizione di viaggiare, he is in no condition to travel; mettere qlcu. in condizione di fare qlco., to put s.o. in a position to do sthg.; siamo in condizione di praticare un forte sconto, we are in a position to grant a substantial discount; lo trovai in buone condizioni di spirito, I found him in good spirits; non sono nella condizione economica di affrontare quella spesa, I can't afford the expense

2 (spec. pl.) ( circostanza) circumstance, condition: in condizioni favorevoli, under favourable conditions (o circumstances); in condizioni favorevoli potrebbe anche farcela, if the circumstances were favourable (o right) he could do it; le condizioni meteorologiche non erano molto buone, weather conditions were not very good

3 ( clausola) condition ( anche inform.), clause, provision; terms (pl.): imporre delle condizioni gravose, to impose heavy conditions; a nessuna condizione, on no condition; a quale condizione?, on what condition?; accettare una condizione, to agree to (o to accept) a condition; porre una condizione, to make a condition // a condizione che, on condition that: accetto, ma a condizione che tu venga con me, I accept, but on condition that you come with me; puoi andare, a condizione che tu torni presto, you may go, but I make it a condition that you come back early // senza condizioni, without reservation (o reserve), unconditional // condizioni di lavoro, working conditions // (comm.): condizioni di pagamento, terms (o conditions) of payment; condizioni di vendita, terms (o conditions) of sale; condizioni per pagamento in contanti, cash terms; condizioni soggette a variazioni, terms subject to alteration; condizioni di credito, credit terms; condizioni di accettazione, terms of acceptance // (dir.): condizione risolutiva, sospensiva, protestativa, resolutory, suspensive, protestative condition; condizioni implicite, tacite, implied terms; le condizioni di un contratto, the conditions (o terms) of a contract; condizioni contrattuali, terms agreed upon; condizioni accessorie, (amer.) strings; girata cambiaria sottoposta a condizione, qualified endorsement

4 ( ceto, posizione) condition; rank, station, status, position: gente di tutte le condizioni, people of all conditions; condizione sociale, status; persone di semplici condizioni, people in humble circumstances; migliorare le proprie condizioni, to better oneself.

* * *

sostantivo femminile

1) condition

2) dir. clause, stipulation

3) (situazione sociale) condition, position

4) a condizione che provided that, with the provision that

sostantivo femminile plurale condizioni

1) (salute, forma) condition sing.

2) (situazione) conditions

3) comm. (modalità) terms

* * *

condizione

/kondit'tsjone/

I sostantivo f.

 1 condition; a condizione che on condition that; a determinate -i on certain conditions; a una condizione on one condition; senza -i without strings, with no strings attached; porre una condizione to set a condition; non essere in condizione di fare to be in no condition o (fit) state to do; essere in condizione di guidare to be fit to drive

 2 dir. clause, stipulation; -i di pace, di resa peace terms, terms of surrender

 3 (situazione sociale) condition, position; la condizione delle donne the feminine condition; persone di ogni condizione people from all walks of life

 4 a condizione che provided that, with the provision that

II condizioni f.pl.

 1 (salute, forma) condition sing.; essere in gravi -i to be in serious condition

 2 (situazione) conditions; -i atmosferiche o climatiche weather conditions o patterns; - i economiche means; (stato) in ottime -i [ macchina] in prime condition; in buone, cattive -i in a good, bad state of repair; mantenere qcs. in buone -i to keep sth. in good condition, repair

 3 comm. (modalità) terms; condizione di vendita, pagamento terms of sale, payment; - i generali general conditions.

abs

1) is it worth keeping? стоит ли это хранить?

2) this book is yours to keep можете оставить эту книгу себе. эту книгу я вам дарю

3) butter (eggs, meat, apples, etc.) will keep масло и т. д. не испортится; chocolates that will keep шоколад, который может долго лежать

4) the news (this statement, etc.) will keep с этим сообщением и т. д. можно повременить; this information can't keep эту информацию нельзя задерживать /нужно скорее опубликовать/; my revenge will keep отомстить я еще успею; it will keep! успеется!

5) have a family (one's parents, a wife and two children, etc.) to keep иметь на иждивении /содержать/ семью и т. д.

1) keep somewhere keep at home (indoors, in, etc.) оставаться /сидеть/ дома, не выходить из дому; keep in some manner keep together держаться вместе, не разлучаться; let's keep together or we shall lose each other давайте держаться вместе, а то мы потеряем друг друга; if all the cars keep together we shall be quite safe если все машины пойдут вместе, нам нечего бояться; they kept abreast они шли в одну шеренгу

2) keep in some manner keep well (quite well, all right, etc.) хорошо и т. д. сохраняться; keep for some time cold milk (dried fruit, smoked fish, etc.) keeps longer холодное молоко и т. д. дольше сохраняется / не портится/; fish do not keep long рыба не может долго лежать id how are you keeping? как вы себя чувствуете?, как здоровье?; she is not keeping well она себя неважно чувствует

1) keep smth. keep one's old letters (one's old clothes, his books, the archives, etc.) хранить старые письма и т. д.; this is [the place] where I keep my things (my money, my stores, etc.) вот где я держу свои вещи и т. д.; he can make money but he cannot keep it он умеет зарабатывать деньги, но не умеет их беречь

2) keep smth. keep this book (this toy, this photograph, etc.) оставлять эту книгу и т. д. себе; since you have found this watch you may keep it раз вы нашли эти часы, то можете оставить их себе [навсегда]; you can keep the box, I don't need it any longer мне больше не нужна эта коробка, оставьте ее себе; keep the change сдачи не надо, оставьте сдачу себе

3) keep smth. keep the job не менять места работы, работать на том же месте; keep one's seat /one's place/ оставаться на месте, не вставать с места; keep one's room не выходить из комнаты; keep one's bed не вставать с постели: keep one's feet удержаться на ногах, не упасть; keep the saddle удержаться в седле; keep one's balance /one's feet/ удерживать равновесие; keep the middle of the road (the road, the path, one's course, etc.) держаться середины /идти по середине/ дороги и т. д.; keep one's way идти своей дорогой, не сворачивать со своего пути; keep the speed идти с той же скоростью, не сбавлять или не увеличивать скорость; keep time отбивать такт; keep good time верно показывать время

4) keep smth. keep one's temper (one's presence of mind, one's self-possession, one's composure, etc.) сохранять спокойствие и т. д., не терять спокойствия и т. д.; keep one's head не терять головы; keep silence молчать, хранить молчание; keep one's distance а) держаться на расстоянии; б) не допускать фамильярности

5) keep smth. keep fruit (vegetables, food, etc.) сохранять фрукты и т. д., не давать фруктам и т. д. портиться; keep its shape (its colour, etc.) сохранять /не терять/ форму и т. д., keep one's figure сохранять фигуру; keep one's looks не дурнеть, сохранять привлекательность; keep good health оставаться в добром здравии

6) keep smb. what is keeping you? почему вы задерживаетесь /опаздываете/?; don't let me keep you я не буду вас задерживать

7) keep smth. keep a bridge (a fort, a fortress, the gates of a town, one's grounds, etc.) защищать /удерживать/ мост и т. д.; keep the wicket защищать ворота (а крикете), keep the goal стоять в воротах, защищать ворота (в футболе)

8) keep smth. keep the rules (the law, order, commandments, etc.) соблюдать /не нарушать/ правила и т. д., придерживаться правил и т. д.; keep a treaty /an agreement/ выполнять /соблюдать/ условия договора; keep an appointment приходить на [деловое] свидание, приходить в назначенное время (место и т. п.); keep a date coll. приходить на свидание: keep one's word (one's promise, etc.) (с)держать слово и т. д., быть верным своему слову и т. д., keep a secret /one's own counsel/ помалкивать, хранить тайну; can you keep a secret? вы умеете молчать /держать язык за зубами/?; keep faith сохранять верность; keep peace сохранять /поддерживать/ мир; keep regular hours ложиться спать и вставать в одно и то же время, вести размеренную жизнь; keep late hours не ложиться /сидеть, работать/ допоздна; keep early hours рано ложиться и рано вставать; we keep late hours in this office в нашем учреждении рабочий день кончается поздно; keep one's birthday (festivals, etc.) отмечать /праздновать/ день рождения и т. д.; keep a fast (Sundays, rites, etc.) соблюдать пост и т. д., keep a ceremony отправлять /совершать/ обряд

9) keep smb. keep a family (an old mother, a wife and six children, etc.) обеспечивать /содержать/ семью и т. д.; at his age he ought to be able to keep himself в его возрасте пора бы самому зарабатывать на жизнь; he doesn't earn enough to keep himself он себя не может прокормить

10) keep smth., smb. keep a car (a garden, a horse, etc.) иметь машину и т. д.; keep an inn (a hotel, a school, etc.) держать небольшую гостиницу и т. д.; he kept a bar у неге был бар, он был хозяином бара; keep chickens (poultry, bees, sheep, cattles, etc.) держать /разводить/ цыплят и т. д.; keep a cook (a gardener, servants, a butler, a maid, etc.) держать повара и т. д.; keep boarders держать постояльцев; keep lodgers пускать жильцов; she keeps my dog when I am away я оставляю у нее свою собаку /она смотрит за моей собакой/, когда уезжаю; keep good (bad, rough, etc.) company водиться / дружить/ с хорошей и т. д. компанией /с хорошими и т. д. людьми/

11) keep smth. keep butter (eggs, tea, wine, meat, etc.) иметь [в продаже] масло и т. д., торговать маслом и т. д., this shop keeps everything you need (fresh eggs, fruit, etc.) в этом магазине есть [в продаже] все, что вам нужно и т. д., keep a stock (a large supply) of machine parts (of vegetables, of socks, etc.) иметь на складе или в ассортименте запас (большое количество) деталей машин и т. д.; do you sell buttons? - I am sorry, but we do not keep them у вас продаются пуговицы? - Нет, у нас их в продаже не бывает

12) keep smth. keep a diary (the score, records, accounts, books, the register, etc.) вести дневник и т. д.; keep house вести хозяйство; keep watch дежурить, стоять на часах

1) keep smth. in some manner keep one's papers (one's toys, one's books, etc.) together держать свой документы и т. д. в одном месте; I wish you learnt to keep your things together and not leave them all over the house когда же ты научишься держать свой вещи в одном месте и не разбрасывать их по всему дому?

2) keep smb., smth. somewhere keep the children (the patient, all of us, etc.) at home (here, in, etc.) держать детей и т. д. дома и т. д., не выпускать детей и т. д. из дому и т. д.; the cold weather kept us indoors мы сидели дома /не выходили из дому/ из-за холодной погоды; keep smb., smth. in some manner keep these birds (these animals, these things, etc.) apart (together, etc.) держать этих птиц и т. д. отдельно [друг от друга] и т. д., не держать этих птиц и т. д. в одном месте /вместе/; soldiers kept five abreast солдаты шагали в шеренге по пять [человек] /по пять человек в ряд/

3) keep smb., smth. for some time keep the boys (one's friends, the newcomers, etc.) long (late, etc.) надолго и т. д. задерживать /не отпускать/ мальчиков и т. д.; I won't keep you long я вас долго не задержу; what kept you so late? из-за чего вы задержались допоздна?; keep these books (this picture, his bicycle, etc.) long долго держать у себя эти книги и т. д.; don't keep my dictionary long побыстрее верните мне словарь, не держите мой словарь долго; can you keep his papers a little longer? вы не могли бы задержать [у себя] его документы еще на некоторое время?; keep smb., smth. somewhere what kept him there? что его там удерживало /задержало/?

1) || keep smb. prisoner держать кого-л. в плену

2) || keep smb. company составить кому-л. компанию

1) be kept somewhere be kept in a refrigerator (in a storehouse, on file, in the larder, etc.) храниться в холодильнике и т. д., vegetables were kept in the cellar овощи держали /хранили/ в погребе; be kept for smth. these books (these files, etc.) are kept for reference эти книги и т. д. keep для справок

2) be kept in some condition this medicine is kept cool and dry это лекарство нужно хранить в сухом и прохладном месте

3) be kept in some place be kept in prison сидеть в тюрьме; be kept in port быть задержанным в порту; he was kept in bed for a whole week его продержали в постели целую неделю; he was kept in with a flu он сидел дома с гриппом; be kept in some manner be kept under arrest /in custody/ находиться /быть/ под арестом; be kept under lock and key содержаться под замком; be kept somewhere by smth. I am kept here by business меня здесь держат дела; we were kept in by rain мы не могли выйти из-за дождя

4) be kept for some time milk curdles when it is kept too long когда молоко долго стоит, оно скисает

5) be kept in some manner the rule (the law, this clause of the treaty, etc.) was punctually kept правило и т. д. точно соблюдалось; his promise (his word) was faithfully kept он оказался верным своему обещанию (своему слову); the secret is solemnly kept тайна строго хранится; the rule is to be kept constantly in mind об этом правиле нельзя ни на минуту забывать; these dates (the festivals, etc.) are solemnly (punctually, usually, etc.) kept эти даты и т. д. торжественно и т. д. отмечаются; be kept somewhere this day is kept all over the world (everywhere, etc.) этот день отмечается во всем мире и т. д.

6) semiaux be kept in some state the road (the garden, etc.) is well (badly) kept дорога и т. д. содержится в хорошем (в плохом) состоянии; his affairs (his books, her accounts, etc.) are kept in good order его дела и т. д. [находятся] в порядке; the methods are kept up-to-date методы все время совершенствуются /модернизируются/; be kept in repair содержаться в хорошем состоянии, не требовать ремонта; the house (the flat, the hotel, etc.) is kept in repair дом и т. д. содержится в хорошем состоянии; my car is kept in repair моя машина всегда в полном порядке

7) semiaux be kept doing smth. people don't like to be kept waiting никому не нравится ждать; the firm is kept going фирма продолжает существовать /работать/

1) keep to (along, on, behind, etc.) smth., smb. keep to the house (to one's room, to one's office, etc.) не выходить из дому и т. д., keep to the left (to the right, to the middle of the road, to the side of the road, to the hedge, etc.) держаться левой стороны и т. д., идти по левой стороне и т. д.; keep to the north (to the south, etc.) все время идти /держать курс/ на север и т. д.; don't walk on the grass, keep to the path не ходите по траве, идите по дорожке; keep behind me идите за мной следом; keep along the river (along this road for two miles, along the railway line, etc.) идти вдоль /держаться/ реки и т. д., keep at a distance держаться в отдалении /на расстоянии/; keep abreast of /with/ smth. идти в ногу с чем-л.; keep abreast of the lorry (of the motor launch, etc.) не отставать от грузовика и т. д., keep abreast of /with/ the times идти в ногу со временем; keep abreast of /with/ the latest developments in one's subject (of /with/ the progress in technology, of /with/ the current events, with the news, etc.) быть в курсе последних достижений в своей области и т. д., keep abreast of /with/ the fashion не отставать от моды, следить за модой; keep to one's bed не вставать [с постели], быть больным || keep on good (equal, friendly, etc.) terms with smb. сохранять с кем-л. хорошие и т. д. отношения

2) keep out of / from/ smth. keep out of danger (out of trouble, out of harm, etc.) избегать опасности и т. д.; keep out of quarrel не вмешиваться /не встревать/ в ссору; keep out of mischief не проказничать, вести себя пристойно; keep out of the (smb.'s) way не вертеться (у кого-л.) под ногами, не мешать (кому-л.); keep from drink не пить /воздерживаться от/ алкогольных напитков

3) keep for (till, etc.) some time keep for months (for a few days, etc.) сохраняться /стоять/ месяцами и т. д.; these apples will keep till spring эти яблоки могут лежать до весны; keep in (on, etc.) smth. milk (fish, meat, etc.) will keep in the freezer (on ice, etc.) молоко и т. д. в морозильнике и т. д. хорошо сохраняется /не портится/; meat doesn't keep in hot weather в жаркую погоду мясо быстро портится || keep in good health оставаться здоровым, не болеть; keep in good repair быть в хорошем состоянии, не требовать ремонта

4) keep till (for) smth. the matter (the news, your story, etc.) will keep till morning (for another week, etc.) это дело и т. д. может подождать до утра и т. д., с этим делом и т. д. можно повременить до утра и т. д.

5) keep to smth. keep to the subject (to the point, to one's argument, to the same course of action, to the truth, etc.) не отклоняться /не отходить/ от темы и т. д.; keep to the rules /to the regulations/ соблюдать правила, действовать в соответствии с правилами; keep to the pattern придерживаться данного образца; keep to one's word /to one's promises, to the pledge/ сдержать данное слово; keep to one's determination неуклонно /твердо/ осуществлять свое намерение; keep to a strict diet соблюдать строгую диету, быть на строгой диете; keep to gruel (to plain food, etc.) сидеть на каше и т. д.; keep to one's native language (to the local dialect, etc.) пользоваться родным языком /говорить на родном языке/ и т. д., keep within smth. keep within one's income (within one's means, etc.) жить в соответствии со своим доходом и т. д., keep within the budget не выходить из бюджета; keep within the law держаться в рамках закона; keep within the bounds of truth and dignity не уклоняться от истины и не терять /не ронять/ достоинства; keep in touch with smb., smth. поддерживать связь /контакт/ с кем-л., чем-л.; keep in touch with everything не отставать от века, быть в курсе всего

6) keep at smth. keep at the subject (at one's French, etc.) упорно заниматься /работать над/ этим предметом и т. д.; keep at one's studies упорно заниматься; in spite of all we said he kept at the job несмотря на наши увещевания, он упорно делал /продолжал/ свое дело; keep at smb. keep at one's brother приставать к /надоедать/ своему брату; keep at him with appeals for money (for payment, for help, etc.) приставать к нему с просьбами дать денег и т. д.

1) keep smb., smth. in (at, on, under, eft.) smth. keep the child in bed держать ребенка в постели, не разрешать ребенку вставать; keep a rabbit in a box (lions at the zoo, a prisoner in a cell, a thief in prison, books in a bookcase, a stick in one's hand, etc.) держать кролика в ящике и т. д.; keep one's letters under lock and key держать свои письма под замком; keep a man in custody держать человека под арестом; keep smb. in irons держать кого-л. в кандалах, заковать кого-л. [в цепи]; keep the key in the lock (one's hands in one's pockets, etc.) не вынимать ключ из замка и т. д.; keep a revolver in one's pocket носить револьвер в кармане; keep one's money in a safe хранить деньги в сейфе; keep one's head above water держаться на поверхности; keep the river within its bed не дать реке выйти из берегов, удерживать реку в русле; keep the chain on the door держать дверь на цепочке; keep smb., smth. for some time will you keep my dog for a month? нельзя ли оставить у вас на месяц [мою] собаку?

2) keep smb., smth. at (from, out of) smth., smb. keep the students at work /at their job/ (at their studies, etc.) не разрешать студентам прекращать работу и т. д., you must keep him at his books вы должны следить, чтобы он усердно занимался; keep the boy at school оставлять мальчика в школе; keep children (workers, etc.) from [their] work (from their task, etc.) не давать детям и т. д. работать и т. д., these books keep me from work эти книги отвлекают меня от работы; keep the boy from school не пустить мальчика в школу; keep him from these people не давать ему общаться или водить дружбу с этими людьми; keep the tears from one's eyes удержать слезы; keep them from danger (the girl from all harm, etc.) уберегать их от опасности и т. д.; keep him out of my way! a) убери его с дороги!; б) пусть он не вертится у меня под ногами!; keep children out of school не пускать детей в школу, не давать детям учиться; keep children out of mischief не давать детям проказничать; keep her out of trouble (out of harm's way, etc.) уберечь ее от неприятностей и т. д.; how can we keep the boy out of her clutches? как нам оградить парня от ее влияния?

3) keep smth., smb. for (till, etc.) some time keep the fruit till evening оставить фрукты на вечер; she will keep the cake until tomorrow она оставит торт до завтрашнего дня /на завтра/; keep him for an hour задержи его на час; keep smth. for smth., smb. keep this meat for dinner (the wine for company, this bit of gossip for her, etc.) приберегать /оставлять/ это мясо на обед и т. д., keep the money for the future откладывать деньги на будущее; I keep the book for reference я держу эту книгу для справок; keep a seat for me займите мне место; I kept this picture for you я оставил эту картину для вас; keep smth. from smb. keep the news from her friends (something from me, etc.) утаивать эту новость от друзей и т. д., не сообщать эту новость друзьям и т. д., she can keep nothing from him она от него ничего не может скрыть

4) keep, smb. , smth. in (under) smth. keep the man in a state of fear (in awe of him, in suspense, in ignorance, etc.) держать человека в состоянии страха и т. д.; keep a child in good health [постоянно] следить за здоровьем ребенка; keep the village (enemy troops, etc.) under fire держать деревню и т. д. под огнем /под обстрелом/; keep the house (the ship. etc.) in good condition (in a state of repair, etc.) (содержать дом и т. д. в хорошем состоянии и т. д.; keep smth. under observation держать что-л. под наблюдением || keep him at a distance /at an arm's length/ не подпускать его близко, держать его на расстоянии; keep smb., smth. in mind помнить /не забывать/ кого-л., чего-л.; will you keep me in mind? вы будете иметь меня в виду?; keep smb. in the dark about smth. coll. не сообщать кому-л. /держать кого-л. в неведении/ относительно чего-л.; keep one's wife (one's mother, etc.) in the dark about one's plans держать жену и т. д. в неведении относительно своих планов; keep smb.'s mind off smth. отвлекать кого-л. от чего-л.; keep his mind off his troubles не давать ему думать о неприятностях; keep smb. to his promise /to his word/ вынудить / заставить/ кого-л. сдержать свое обещание ( свое слово); keep track of smth. следить за чем-л.; keep track of events быть в курсе событий, следить за событиями; keep smb., smth. in check сдерживать кого-л., что-л.; keep the epidemic of typhus (the process of erosion, the enemy, etc.) in check препятствовать распространению эпидемии тифа и т. д.

5) keep smth. for some time if you want to keep fish (meat, butter, etc.) for a long time (for a month, etc.) freeze it если вам надо сохранить рыбу и т. д. подольше /чтобы рыба и т. д. долго полежала/ и т. д., заморозьте ее

6) keep smb. on smth. keep the patient on a diet (on gruel, on milk, etc.) держать больного на диете и т. д., keep smth. at some level keep the temperature at 80° (the speed at 60 miles per hour, etc.) поддерживать /держать/ температуру на уровне восьмидесяти градусов и т. д. || keep расе /step/ with smb., smth. идти в ногу с кем-л., чем-л., не отставать от кого-л., чего-л.; keep расе with the times (with the events, with the rest of team, etc.) идти в ногу со временем и т. д., keep company with smb. дружить с кем-л.; keep company with grown-up girls водиться /дружить/ со взрослыми девочками

7) keep smb. at /in/ smth. keep employees at the office (the delegates at the conference, me at home, him in the country, etc.) задерживать служащих на работе и т. д., there was nothing to keep me in England меня ничего больше не задерживало /не удерживало/ в Англии

8) keep smth. against smb. keep a town (a fort, a castle, a road, etc.) against the enemy защищать город и т. д. от противника; keep smth. at smth. keep the goal at football стоять в воротах, защищать ворота [во время футбольного матча]

9) keep smb. on smth. he cannot keep a wife on his income на свои доходы он не может содержать жену; keep smb. in smth. coll. keep smb. in cigarettes (in chocolates, in nylons, etc.) хватать кому-л. на сигареты и т. д., keep oneself in clothes (in food, in beer, etc.) обеспечивать себя одеждой и т. д., such jobs barely kept him in clothes такие заработки едва покрывали его расходы на одежду; keep smb. in хате state the miser kept his mother and sister in poverty этот скупец держал свою мать и сестру в нищете

10) keep smth., smb. for smth. keep fruit (butter, fresh eggs, stamps, postcards, etc.) for sale торговать фруктами и т. д., иметь фрукты и т. д. в продаже; keep dogs (hens, birds, etc.) for sale держать собак и т. д. на продажу || keep eggs (butter, etc.) in store /in reserve/ иметь запасы яиц и т. д.; what do you keep in stock? что у вас есть в наличии /в ассортименте, в продаже/?

1) keep smb., smth. from doing smth. keep one's brother from going there (the child from talking too much, etc.) удерживать брата от этой поездки и т. д., не давать брату поехать туда и т. д.; keep him from asking questions не давай /не позволяй/ ему задавать вопросы; keep the enemy from getting to know our plans (the child from hurting himself, the girl from learning too much, etc.) не допустить, чтобы противник узнал о наших планах и т. д.; keep the old man from falling (the fruit from rotting, etc.) не дать старику упасть и т. д.; keep the child from eating too much не допускать, чтобы ребенок ел слишком много; what shall I do to keep this light dress from getting dirty? что мне делать, чтобы это светлое платье не пачкалось /не грязнилось/?; we must do something to keep the roof from falling надо что-то сделать, чтобы не обвалилась крыша; the noise kept him from sleeping шум мешал ему спать; urgent business kept us from joining you срочные дела помешали нам присоединиться к вам

2) || keep smb., smth. in training поддерживать кого-л., что-л. в хорошей форме; you should keep your memory in training вы должны все время тренировать память; what's the best way of keeping the team in training? как лучше всего держать команду в спортивной форме?

1) keep this photo (this little book, etc.) as a remembrance хранить эту фотографию и т. д. как память

2) keep the date as a day of mourning (as a jubilee, as a holiday, etc.) отмечать эту дату как день траура и т. д.

1) General subject: allowance (на что-л.), amendment (к резолюции, законопроекту), correction, corrective, corrigendum, deflection, improvement, recovery, rectification, repair, rider, slap on the wrist

2) Aviation: error correction, revision (i.e. Jeppesen charts, FCOM, QRH etc.)

3) Naval: equation, reduction

4) Medicine: adjustment

5) Military: compensation, deflection (угломера), error, spot, spotting correction

6) Engineering: allowance (при измерении), alteration (изменение), amendment (изменение), correction factor (множитель), modification

7) Mathematics: corr (correction), single-error correction

8) Law: amendment (к конституции, закону, в документе, в договоре), amendment (к законопроекту и т.п.), correct

9) Economy: amendment (к резолюции, законопроекту и т.п.), differential

10) Accounting: tick

11) Diplomatic term: amending clause (к договору и т.п.), tack (к законопроекту)

12) Jargon: uptick

13) Astronautics: offset, tare

14) Metrology: correction term

15) Advertising: adjustment (например, в счёте), amending clause (к договору)

16) Taxes: patch (к закону)

17) Patents: censure (текста), emendation

18) EBRD: variation order

19) Quality control: compensation factor

20) Arms production: effect

21) leg.N.P. amendment (parliamentary practice), corrigendum (parliamentary practice)

22) Makarov: compensation term, recruitment

I) prep.

A. with dative.

I. Of motion;

1) towards, against;

Otkell laut at Skamkatli, bowed down to S.;

hann sneri egginni at Ásgrími, turned the edge against A.;

2) close atup to;

Brynjólfr gengr alit at honum, quite up to him;

þeir kómust aldri at honum, they could never get near him, to close quarters with him;

3) to, at;

koma at landi, to come to land;

ganga at dómi, to go into court;

4) along (= eptir);

ganga at stræti, to walk along the street;

dreki er niðr fór at ánni (went down the river) fyrir strauminum;

refr dró hörpu at ísi, on the ice;

5) denoting hostility;

renna (sœkja) at e-m, to rush at, assault;

gerði þá at þeim þoku mikla, they were overtaken by a thick fog;

6) around;

vefja motri at höfði sér, to wrap a veil round one’s head;

bera grjót at e-m, to heap stones upon the body;

7) denoting business, engagement;

ríða at hrossum, at sauðum, to go looking after horses, watching sheep;

fara at landskuldum, to go collecting rents.

II. Of position, &c.;

1) denoting presence at, near, by, upon;

at kirkju, at church;

at dómi, in court;

at lögbergi, at the hill of laws;

2) denoting participation in;

vera at veizlu, brullaupi, to be at a banquet, wedding;

vera at vígi, to be an accessory in man-slaying;

3) ellipt., vera at, to be about, to be busy at;

kvalararnir, er at vóru at pína hann, who were tormenting him;

var þar at kona nökkur at binda (was there busy dressing) sár manna;

4) with proper names of places (farms);

konungr at Danmörku ok Noregi, king of;

biskup at Hólum, bishop of Holar;

at Helgafelli, at Bergþórshváli;

5) used ellipt. with a genitive, at (a person’s) house;

at hans (at his house) gisti fjölmenni mikit;

at Marðar, at Mara’s home;

at hins beilaga Ólafs konungs, at St. Olave’s church;

at Ránar, at Ran’s (abode).

III. Of time;

1) at, in;

at upphafi, at first, in the beginning;

at skilnaði, at parting, when they parted;

at páskum, at Easter;

at kveldi, at eventide;

at þinglausnum, at the close of the Assembly;

at fjöru, at the ebb;

at flœðum, at the floodtide;

2) adding ‘komanda’ or ‘er kemr’;

at ári komanda, next year;

at vári, er kemr, next spring;

generally with ‘komanda’ understood;

at sumri, hausti, vetri, vári, next summer, &c.;

3) used with an absolute dative and present or past part.;

at sér lifanda, duing his lifetime;

at öllum ásjándum, in the sight of all;

at áheyranda höfðingjanum, in the hearing of the chief;

at upprennandi sólu, at sunrise;

at liðnum sex vikum, after six weeks are past;

at honum önduðum, after his death;

4) denoting uninterrupted succession, after;

hverr at öðrum, annarr at öðrum, one after another;

skildu menn at þessu, thereupon, after this;

at því (thereafter) kómu aðrar meyjar.

IV. fig. and in various uses;

1) to, into, with the notion of destruction or change;

brenna (borgina) at ösku, to burn to ashes;

verða at ormi, to become a snake;

2) for, as;

gefa e-t at gjöf, as a present;

eiga e-n at vin, to have one as friend;

3) by;

taka sverð at hjöltum, by the hilt;

draga út björninn at hlustunum, by the ears;

kjósa at afli, álitum, by strength, appearrance;

4) as regards as to;

auðigr at fé, wealthy in goods;

vænn (fagr) at áliti, fair of face;

5) as a law term, on the grounds of, by reason of;

ryðja ( to challenge) dóm at mægðum, kvið at frændsemi;

6) as a paraphrase of a genitive;

faðir, móðir at barni (= barns, of a child);

aðili at sök = aðili sakar;

7) with adjectives denoting colour, size, age, of;

hvítr, svartr, rauðr at lit, while, black, red of colour;

mikill, lítill at stœrð, vexti, tall, small of stature;

tvítugr at aldri, twenty years of age;

kýr at fyrsta, öðrum kálfi, a cow that has calved once, twice;

8) determining the source from which anything comes, of, from;

Ari nam ok marga frœði at Þuríði (from her);

þiggja, kaupa, geta, leigja e-t at e-m, to receive, buy, obtain, borrow a thing from one;

hafa veg (virðing) styrk at e-m, to derive honour, power, from one;

9) according, to, after (heygðr at fornum sið);

at ráði allra vitrustu manna, by the advice of;

at landslögum, by the law of the land;

at vánum, as was to be expected;

at leyfi e-s, by one’s leave;

10) in adverbial phrases;

gróa (vera grœddr) at heilu, to be quite healed;

bíta af allt gras at snøggu, quite bare;

at fullu, fully;

at vísu, surely;

at frjálsu, freely;

at eilífu, for ever and ever;

at röngu, at réttu, wrongly, rightly;

at líku, at sömu, equally, all the same;

at mun, at ráði, at marki, to a great extent.

B. with acc., after, upon (= eptir);

sonr á at taka arf at föður sinn, to take the inheritance after his father;

eiga féránsdóm at e-n, to hold a court of execution upon a person;

at þat (= eptir þat), after that, thereafter;

connected with a past part. or a., at Gamla fallinn, after the fall of Gamli;

at Hrungni dauðan, upon the death of Hrungnir.

1) as the simple mark of the infinitive, to;

at ganga, at ríða, at hlaupa, to walk, to ride, to run;

2) in an objective sense;

hann bauð þeim at fara, sitja, he bade (ordered) them to go, sit;

gefa e-m at eta, at drekka, to give one to eat, to drink;

3) denoting design or purpose, in order to (hann gekk í borg at kaupa silfr).

1) demonstrative particle before a comparative, the, all the, so much the;

hón grét at meir, she wept the more;

þykkir oss at líkara, all the more likely;

þú ert maðr at verri (so much the worse), er þú hefir þetta mælt;

2) rel. pron., who, which, that (= er);

þeir allir, at þau tíðindi heyrðu, all those who heard;

sem þeim er títt, at ( as is the custom of those who) kaupferðir reka.

conj., that;

1) introducing a subjective or objective clause;

þat var einhverju sinni, at Höskuldr hafði vinaboð, it happened once that H.;

vilda ek, at þú réðist austr í fjörðu, I should like you to go;

2) relative to svá, denoting proportion, degree;

svá mikill lagamaðr, at, so great a lawyer, that;

3) with subj., denoting end or purpose, in order that (skáru þeir fyrir þá (viz. hestana) melinn, at þeir dœi eigi af sulti);

4) since, because, as (= því at);

5) connected with þó, því, svá;

þó at (with subj.), though, although;

því at, because, for;

svá at, so that;

6) temp., þá at (= þá er), when;

þegar at (= þegar er), as soon as;

þar til at (= þar til er), until, till;

áðr at (= á. en), before;

7) used superfluously after an int. pron. or adv.;

Ólafr spurði, hvern styrk at hann mundi fá honum, what help he was likely to give him;

in a relative sense; með fullkomnum ávexti, hverr at (which) þekkr ok þægiligr mun verða.

negative verbal suffix, = ata; var-at, was not.

n. an incited conflict or fight ( see etja);

odda at, Yggs at, battle.

* * *

and að, prep., often used ellipt. dropping the case and even merely as an adverb, [Lat. ad; Ulf. at = πρός and παρά, A. S. ät; Engl. at; Hel. ad = apud; O. H. G. az; lost in mod. Germ., and rare in Swed. and Dan.; in more freq. use in Engl. than any other kindred language, Icel. only excepted]:—the mod. pronunciation and spelling is að (aþ); this form is very old, and is found in Icel. vellum MSS. of the 12th century, e. g. aþ, 623. 60; yet in earlier times it was sounded with a tenuis, as we may infer from rhymes, e. g. jöfurr hyggi at | hve ek yrkja fat, Egill: Sighvat also makes it rhyme with a t. The verse by Thorodd—þar vastu at er fjáðr klæðið þvat (Skálda 162)—is hardly intelligible unless we accept the spelling with an aspirate (að), and say that þvað is = þvá = þváði, lavabat; it may be that by the time of Thorodd and Ari the pure old pronunciation was lost, or is ‘þvat’ simply the A. S. þvât, secuit? The Icelanders still, however, keep the tenuis in compounds before a vowel, or before h, v, or the liquids l, r, thus—atyrða, atorka, athöfn, athugi, athvarf, athlægi; atvinna, atvik; atlaga, atlíðanði ( slope), atriði, atreið, atróðr: but aðdjúpr, aðfinsla (critic), aðferð, aðkoma, aðsókn, aðsúgr (crowding), aðgæzla. In some words the pronunciation is irregular, e. g. atkvæði not aðkv-; atburðr, but aðbúnaðr; aðhjúkran not athjúkran; atgörvi not aðgörfi. At, to, towards; into; against; along, by; in regard to; after.

Mostly with dat.; rarely with acc.; and sometimes ellipt.—by dropping the words ‘home,’ ‘house,’ or the like—with gen.

WITH DAT.

A. LOC.

I. WITH MOTION; gener. the motion to the borders, limits of an object, and thus opp. to frá:

1. towards, against, with or without the notion of arrival, esp. connected with verbs denoting motion (verba movendi et eundi), e. g. fara, ganga, koma, lúta, snúa, rétta at…; Otkell laut at Skamkatli, O. louted (i. e. bowed down) towards S., Nj. 77, Fms. xi. 102; sendimaðrinn sneri ( turned) hjöltum sverðsins at konungi, towards the king, i. 15; hann sneri egginni at Ásgrími, turned the edge towards A., Nj. 220; rétta e-t at e-m, to reach, hand over, Ld. 132; ganga at, to step towards, Ísl. ii. 259.

2. denoting proximity, close up to, up to; Brynjólfr gengr … allt at honum, B. goes quite up to him, Nj. 58; Gunnarr kom þangat at þeim örunum, G. reached them even there with his arrows, 115; þeir kómust aldri at honum, they could never get near him, to close quarters, id.; reið maðr at þeim (up to them), 274; þeir höfðu rakit sporin allt at ( right up to) gammanum, Fms. i. 9; komu þeir at sjó fram, came down to the sea, Bárð. 180.

3. without reference to the space traversed, to or at; koma at landi, to land, Ld. 38, Fms. viii. 358; ríða at dyrum, Boll. 344; hlaupa at e-m, to run up to, run at, Fms. vii. 218, viii. 358; af sjáfarganginum er hann gekk at landinu, of the surf dashing against the shore, xi. 6; vísa ólmum hundi at manni, to set a fierce hound at a man, Grág. ii. 118; leggja e-n at velli, to lay low, Eg. 426, Nj. 117; hníga at jörðu, at grasi, at moldu, to bite the dust, to die, Njarð. 378; ganga at dómi, a law term, to go into court, of a plaintiff, defendant, or bystander, Nj. 87 (freq.)

4. denoting a motion along, into, upon; ganga at stræti, to walk along the street, Korm. 228, Fms. vii. 39; at ísi, on the ice, Skálda 198, Fms. vii. 19, 246, viii. 168, Eb. 112 new Ed. (á is perh. wrong); máttu menn ganga bar yfir at skipum einum, of ships alone used as a bridge, Fas. i. 378; at höfðum, at nám, to trample on the slain on the battle-field, Lex. Poët.; at ám, along the rivers; at merkiósum, at the river’s mouth, Grág. ii. 355; at endilöngu baki, all along its back, Sks. 100.

5. denoting hostility, to rush at, assault; renna at, hlaupa at, ganga, fara, ríða, sækja, at e-m, (v. those words), whence the nouns atrenna, athlaup, atgangr, atför, atreið, atsókn, etc.

β. metaph., kom at þeim svefnhöfgi, deep sleep fell on them, Nj. 104. Esp. of weather, in the impers. phrase, hríð, veðr, vind, storm görir at e-m, to be overtaken by a snow storm, gale, or the like; görði þá at þeim þoku mikla, they were overtaken by a thick fog, Bárð. 171.

6. denoting around, of clothing or the like; bregða skikkju at höfði sér, to wrap his cloak over his head, Ld. 62; vefja motri at höfði sér, to wrap a snood round her head, 188; sauma at, to stick, cling close, as though sewn on; sauma at höndum sér, of tight gloves, Bs. i. 453; kyrtill svá þröngr sem saumaðr væri at honum, as though it were stitched to him, Nj. 214; vafit at vándum dreglum, tight laced with sorry tags, id.; hosa strengd fast at beini, of tight hose, Eg. 602; hann sveipar at sér iðrunum ok skyrtunni, he gathers up the entrails close to him and the skirt too, Gísl. 71; laz at síðu, a lace on the side, to keep the clothes tight, Eg. 602.

β. of burying; bera grjót at einum, to heap stones upon the body, Eg. 719; var gör at þeim dys or grjóti, Ld. 152; gora kistu at líki, to make a coffin for a body, Eb. 264, Landn. 56, Ld. 142.

γ. of summoning troops or followers; stefna at sér mönnum, to summon men to him, Nj. 104; stefna at sér liði, Eg. 270; kippa mönnum at sér, to gather men in haste, Ld. 64.

7. denoting a business, engagement; ríða at hrossum, at sauðum, to go looking after after horses, watching sheep, Glúm. 362, Nj. 75; fara at fé, to go to seek for sheep, Ld. 240; fara at heyi, to go a-haymaking, Dropl. 10; at veiðum, a-hunting; at fuglum, a-fowling; at dýrum, a-sbooting; at fiski, a-fishing; at veiðiskap, Landn. 154, Orkn. 416 (in a verse), Nj. 25; fara at landskuldum, to go a-collecling rents, Eg. 516; at Finnkaupum, a-marketing with Finns, 41; at féföngum, a-plundering, Fms. vii. 78; ganga at beina, to wait on guests, Nj. 50; starfa at matseld, to serve at table, Eb. 266; hitta e-n at nauðsynjum, on matters of business; at máli, to speak with one, etc., Fms. xi. 101; rekast at e-m, to pursue one, ix. 404; ganga at liði sér, to go suing for help, Grág. ii. 384.

β. of festivals; snúa, fá at blóti, veizlu, brullaupi, to prepare for a sacrificial banquet, wedding, or the like, hence at-fangadagr, Eb. 6, Ld. 70; koma at hendi, to happen, befall; ganga at sínu, to come by one’s own, to take it, Ld. 208; Egill drakk hvert full er at honum kom, drained every horn that came to him, Eg. 210; komast at keyptu, to purchase dearly, Húv. 46.

8. denoting imaginary motion, esp. of places, cp. Lat. spectare, vergere ad…, to look or lie towards; horfði botninn at höfðanum, the bight of the bay looked toward the headland, Fms. i. 340, Landn. 35; also, skeiðgata liggr at læknum, leads to the brook, Ísl. ii. 339; á þann arminn er vissi at sjánum, on that wing which looked toward the sea, Fms. viii. 115; sár þau er horft höfðu at Knúti konungi, xi. 309.

β. even connected with verbs denoting motion; Gilsáreyrr gengr austan at Fljótinu, G. extends, projects to F. from the east, Hrafh. 25; hjá sundi því, er at gengr þingstöðinni, Fms. xi. 85.

II. WITHOUT MOTION; denoting presence at, near, by, at the side of, in, upon; connected with verbs like sitja, standa, vera…; at kirkju, at church, Fms. vii. 251, K. f). K. 16, Ld. 328, Ísl. ii. 270, Sks. 36; vera at skála, at húsi, to be in, at home, Landn. 154; at landi, Fms. i. 82; at skipi, on shipboard, Grág. i. 209, 215; at oldri, at a banquet, inter pocula; at áti, at dinner, at a feast, inter edendum, ii. 169, 170; at samförum ok samvistum, at public meetings, id.; at dómi, in a court; standa (to take one’s stand) norðan, sunnan, austan, vestan at dómi, freq. in the proceedings at trials in lawsuits, Nj.; at þingi, present at the parliament, Grág. i. 142; at lögbergi, o n the hill of laws, 17, Nj.; at baki e-m, at the back of.

2. denoting presence, partaking in; sitja at mat, to sit at meat, Fms. i. 241; vera at veizlu, brullaupi, to be at a banquet, nuptials, Nj. 51, Ld. 70: a law term, vera at vígi, to be an accessory in manslaying, Nj. 89, 100; vera at e-u simply means to be about, be busy in, Fms. iv. 237; standa at máli, to stand by one in a case, Grág. ii. 165, Nj. 214; vera at fóstri, to be fostered, Fms. i. 2; sitja at hégóma, to listen to nonsense, Ld. 322; vera at smíð, to be at one’s work, Þórð. 62: now absol., vera at, to go on with, be busy at.

3. the law term vinna eið at e-u has a double meaning:

α. vinna eið at bók, at baugi, to make an oath upon the book by laying the band upon it, Landn. 258, Grág., Nj.; cp. Vkv. 31, Gkv. 3. 3, Hkv. 2. 29, etc.: ‘við’ is now used in this sense.

β. to confirm a fact (or the like) by an oath, to swear to, Grág. i. 9, 327.

γ. the law phrase, nefna vátta at e-u, of summoning witnesses to a deed, fact, or the like; nefna vátta at benjum, to produce evidence, witnesses as to the wounds, Nj., Grág.; at görð, Eg. 738; at svörum, Grág. i. 19: this summoning of witnesses served in old lawsuits the same purpose as modern pleadings and depositions; every step in a suit to be lawful must be followed by such a summoning or declaration.

4. used ellipt., vera at, to be about, to be busy at; kvalararnir er at vóru at pína hann, who were tormenting him; þar varstu at, you were there present, Skálda 162; at várum þar, Gísl. (in a verse): as a law term ‘vera at’ means to be guilty, Glúm. 388; vartattu at þar, Eg. (in a verse); hence the ambiguity of Glum’s oath, vask at þar, I was there present: var þar at kona nokkur ( was there busy) at binda sár manna, Fms. v. 91; hann var at ok smíðaði skot, Rd. 313; voru Varbelgir at ( about) at taka af, þau lög …, Fms. ix. 512; ek var at ok vafk, I was about weaving, xi. 49; þeir höfðu verit at þrjú sumur, they had been busy at it for three summers, x. 186 (now very freq.); koma at, come in, to arrive unexpectedly; Gunnarr kom at í því, G. came in at that moment; hvaðan komtú nú at, whence did you come? Nj. 68, Fms. iii. 200.

5. denoting the kingdom or residence of a king or princely person; konungr at Danmörk ok Noregi, king of…, Fms. i. 119, xi. 281; konungr, jarl, at öllum Noregi, king, earl, over all N., íb. 3, 13, Landn. 25; konungr at Dyflinni, king of Dublin, 25; but í or yfir England!, Eg. 263: cp. the phrase, sitja at landi, to reside, of a king when at home, Hkr. i. 34; at Joini, Fms. xi. 74: used of a bishop; biskup at Hólum, bishop of Hólar, Íb. 18, 19; but biskup í Skálaholti, 19: at Rómi, at Rome, Fbr. 198.

6. in denoting a man’s abode (vide p. 5, col. 1, l. 27), the prep. ‘at’ is used where the local name implies the notion of by the side of, and is therefore esp. applied to words denoting a river, brook, rock, mountain, grove, or the like, and in some other instances, by, at, e. g. at Hofi (a temple), Landn. 198; at Borg ( a castle), 57; at Helgafelli (a mountain), Eb. constantly so; at Mosfelli, Landn. 190; at Hálsi (a hill), Fms. xi. 22; at Bjargi, Grett. 90; Hálsum, Landn. 143; at Á ( river), 296, 268; at Bægisá, 212; Giljá, 332; Myrká, 211; Vatnsá, id.; þverá, Glúm. 323; at Fossi (a ‘force’ or waterfall), Landn. 73; at Lækjamoti (waters-meeting), 332; at Hlíðarenda ( end of the lithe or hill), at Bergþórshváli, Nj.; at Lundi (a grove), at Melum (sandhill), Landn. 70: the prep. ‘á’ is now used in most of these cases, e. g. á Á, á Hofi, Helgafelli, Felli, Hálsi, etc.

β. particularly, and without any regard to etymology, used of the abode of kings or princes, to reside at; at Uppsölum, at Haugi, Alreksstöðum, at Hlöðum, Landn., Fms.

γ. konungr lét kalla at stofudyrum, the king made a call at the hall door, Eg. 88; þeir kölluðu at herberginu, they called at the inn, Fms. ix. 475.

7. used ellipt. with a gen., esp. if connected with such words as gista, to be a guest, lodge, dine, sup (of festivals or the like) at one’s home; at Marðar, Nj. 4; at hans, 74; þingfesti at þess bóanda, Grág. i. 152; at sín, at one’s own home, Eg. 371, K. Þ. K. 62; hafa náttstað at Freyju, at the abode of goddess Freyja, Eg. 603; at Ránar, at Ran’s, i. e. at Ran’s house, of drowned men who belong to the queen of the sea, Ran, Eb. 274; at hins heilaga Ólafs konungs, at St. Olave’s church, Fms. vi. 63: cp. ad Veneris, εις Κίμωνος.

B. TEMP.

I. at, denoting a point or period of time; at upphafi, at first, in the beginning, Ld. 104; at lyktum, at síðustu, at lokum, at last; at lesti, at last, Lex. Poët., more freq. á lesti; at skilnaði, at parting, at last, Band. 3; at fornu, in times of yore, formerly, Eg. 267, D. I. i. 635; at sinni, as yet, at present; at nýju, anew, of present time; at eilífu, for ever and ever; at skömmu, soon, shortly, Ísl. ii. 272, v. l.

II. of the very moment when anything happens, the beginning of a term; denoting the seasons of the year, months, weeks, the hours of the day; at Jólum, at Yule, Nj. 46; at Pálmadegi, on Palm Sunday, 273; at Páskum, at Easter; at Ólafsvöku, on St. Olave’s eve, 29th of July, Fms.; at vetri, at the beginning of the winter, on the day when winter sets in, Grág. 1. 151; at sumarmálum, at vetrnáttum; at Tvímánaði, when the Double month (August) begins, Ld. 256, Grág. i. 152; at kveldi, at eventide, Eg. 3; at því meli, at that time; at eindaga, at the term, 395; at eykð, at 4 o’clock p. m., 198; at öndverðri æfi Abra hams, Ver. II; at sinni, now at once, Fms. vi. 71; at öðruhverju, every now and then.

β. where the point of time is marked by some event; at þingi, at the meeting of parliament (18th to the 24th of June), Ld. 182; at féránsdómi, at the court of execution, Grág. i. 132, 133; at þinglausnum, at the close of the parliament (beginning of July), 140; at festarmálum, eðr at eiginorði, at betrothal or nuptials, 174; at skilnaði, when they parted, Nj. 106 (above); at öllum minnum, at the general drinking of the toasts, Eg. 253; at fjöru, at the ebb; at flæðum, at flood tide, Fms. viii. 306, Orkn. 428; at hrörum, at an inquest, Grág. i. 50 (cp. ii. 141, 389); at sökum, at prosecutions, 30; at sinni, now, as yet, v. that word.

III. ellipt., or adding ‘komanda’ or ‘er kemr,’ of the future time:

1. ellipt., komanda or the like being understood, with reference to the seasons of the year; at sumri, at vetri, at hausti, at vári, next summer, winter…, Ísl. ii. 242; at miðju sumri, at ári, at Midsummer, next year, Fas. i. 516; at miðjum vetri, Fms. iv. 237,

2. adding ‘komanda’ or ‘er kemr;’ at ári komanda, Bárð. 177; at vári er kemr, Dipl. iii. 6.

IV. used with an absolute dat. and with a pres. part.:

1. with pres. part.; at morni komanda, on the coming morrow, Fms. i. 263; at sér lifanda, in vivo, in his life time, Grág. ii. 202; at þeim sofundum, illis dormientibus, Hkr. i. 234; at öllum ásjándum, in the sight of all, Fms. x. 329; at úvitanda konungi, illo nesciente, without his knowledge, 227; at áheyranda höfðingjanum, in the chief’s bearing, 235.

2. of past time with a past part. (Lat. abl. absol.); at hræjum fundnum, on the bodies being found, Grág. ii. 87; at háðum dómum ok föstu þingi, during the session, the courts being set, i. 484; at liðnum sex vikum, after six weeks past, Band. 13; at svá búnu, so goru, svá komnu, svá mæltu (Lat. quibus rebus gestis, dictis, quo facto, dicto, etc.), v. those words; at úreyndu, without trial, without put ting one to the test, Ld. 76; at honum önduðum, illo mortuo.

3. ellipt. without ‘at;’ en þessum hlutum fram komnum, when all this has been done, Eb. 132.

V. in some phrases with a slight temp, notion; at görðum gildum, the fences being strong, Gþl. 387; at vörmu spori, at once, whilst the trail is warm; at úvörum, unawares, suddenly, Nj. 95, Ld. 132; at þessu, at this cost, on that condition, Eb. 38, Nj. 55; at illum leiki, to have a narrow escape, now við illan leik, Fms. ix. 473; at því, that granted, Grág. ii. 33: at því, at pessu, thereafter, thereupon, Nj. 76.

2. denoting succession, without interruption, one after another; hverr at öðrum, annarr maðr at öðrum, aðrir at öðrum; eina konu at annarri, Eg. 91, Fms. ii. 236, vi. 25, Bs. i. 22, 625. 80, H. E. i. 522.

C. METAPH. and in various cases:

I. denoting a transformation or change into, to, with the notion of destruction; brenna at ösku, at köldum kolum, to burn to ashes, to be quite destroyed, Fms. i. 105, Edda 3, Sturl. ii. 51: with the notion of transformation or transfiguration, in such phrases as, verða at e-u, göra e-t at e-u, to turn it into:

α. by a spell; verða at ormi, to become a snake, Fms. xi. 158; at flugdrekum, Gullþ. 7; urðu þau bönd at járni, Edda 40.

β. by a natural process it can often be translated by an acc. or by as; göra e-n at urðarmanni, to make him an outlaw, Eg. 728; græða e-n at orkumlamanni, to heal him so as to maim him for life, of bad treatment by a leech, Eb. 244: in the law terms, sár görist at ben, a wound turning into a ben, proving to be mortal, Grág., Nj.; verða at ljúgvætti, to prove to be a false evidence, Grág. i. 44; verða at sætt, to turn into reconciliation, Fms. i. 13; göra e-t at reiði málum, to take offence at, Fs. 20; at nýjum tíðindum, to tell as news, Nj. 14; verða fátt at orðum, to be sparing of words, 18; kveðr (svá) at orði, to speak, utter, 10; verða at þrifnaði, to geton well, Fms. vii. 196: at liði, at skaða, to be a help or hurt to one; at bana, to cause one’s death, Nj. 223, Eg. 21, Grág. ii. 29: at undrum, at hlátri, to become a wonder, a laughing-stock, 623. 35, Eg. 553.

II. denoting capacity, where it may be translated merely by as or for; gefa at Jólagjöf, to give for a Christmas-box, Eg. 516; at gjöf, for a present; at erfð, at láni, launum, as an inheritance, a loan; at kaupum ok sökum, for buying and selling, Ísl. ii. 223, Grág. i. 423; at solum, ii. 204; at herfangi, as spoil or plunder; at sakbótum, at niðgjöldum, as a compensation, weregeld, i. 339, ii. 171, Hkr. ii. 168; taka at gíslingu, to take as an hostage, Edda 15; eiga e-n at vin, at óvin, to have one as friend or foe, illt er at eiga þræl at eingavin, ‘tis ill to have a thrall for one’s bosom friend (a proverb), Nj. 77; fæða, eiga, at sonum (syni), to beget a son, Edda 8, Bs. i. 60 (but eiga at dóttur cannot be said); hafa möttul at yfirhöfn, Fms. vii. 201; verða nökkut at manni (mönnum), to turn out to be a worthy man; verða ekki at manni, to turn out a worthless person, xi. 79, 268.

2. in such phrases as, verða at orðum, to come towards, Nj. 26; var þat at erindum, Eg. 148; hafa at veizlum, to draw veizlur ( dues) from, Fms. iv. 275, Eg. 647; gora e-t at álitum, to take it into consideration, Nj. 3.

III. denoting belonging to, fitting, of parts of the whole or the like; vóru at honum (viz. the sword) hjölt gullbúin, the sword was ornamented with a hilt of gold, Ld. 330; umgörð at ( belonging to) sverði, Fs. 97 (Hs.) in a verse; en ef mór er eigi at landinu, if there be no turf moor belonging to the land, Grág. ii. 338; svá at eigi brotnaði nokkuð at Orminum, so that no harm happened to the ship Worm, Fms. x. 356; hvatki er meiðir at skipinu eðr at reiðinu eðr at viðum, damage done t o …, Grág. ii. 403; lesta ( to injure) hús at lásum, við eðr torfi, 110; ef land hefir batnað at húsum, if the land has been bettered as to its buildings, 210; cp. the phrase, göra at e-u, to repair: hamlaðr at höndum eðr fótum, maimed as to hands or feet, Eg. 14; heill at höndum en hrumr at fótum, sound in band, palsied in foot, Fms. vii. 12; lykill at skrá, a key belonging, fitting, to the latch; hurð at húsi; a key ‘gengr at’ ( fits) skrá; and many other phrases. 2. denoting the part by which a thing is held or to which it belongs, by; fá, taka at…, to grasp by …; þú tókt við sverði hans at hjöltunum, you took it by the bill, Fms. i. 15; draga út björninn at hlustum, to pull out the bear by the ears, Fas. ii. 237; at fótum, by the feet, Fms. viii. 363; mæla ( to measure) at hrygg ok at jaðri, by the edge or middle of the stuff, Grág. i. 498; kasta e-m at höfði, head foremost, Nj. 84; kjósa e-n at fótum, by the feet alone, Edda 46; hefja frændsemi at bræðrum, eða at systkynum, to reckon kinship by the brother’s or the sister’s side, Grág. i. 28; kjósa at afli, at álitum, by strength, sight, Gs. 8, belongs rather to the following.

IV. in respect of, as regards, in regard to, as to; auðigr at fé, wealthy of goods, Nj. 16, 30, 51; beztir hestar at reið, the best racehorses, 186; spekingr at viti, a man of great intellect, Ld. 124; vænn (fagr) at áliti, fair of face, Nj. 30, Bs. i. 61; kvenna vænst at ásjónu ok vits munum, of surpassing beauty and intellect, Ld. 122; fullkominn at hyggju, 18; um fram aðra menn at vinsældum ok harðfengi, of surpassing popularity and hardihood, Eb. 30.

2. a law term, of challenging jurors, judges, or the like, on account of, by reason of; ryðja ( to challenge) at mægðum, guðsifjum, frændsemi, hrörum …; at leiðarlengd, on account of distance, Grág. i. 30, 50, Nj. (freq.)

3. in arithm. denoting proportion; at helmingi, þriðjungi, fjórðungi, tíunda hluta, cp. Lat. ex asse, quadrante, for the half, third… part; máttr skal at magni (a proverb), might and main go together, Hkr. ii. 236; þú munt vera at því mikill fræðimaðr á kvæði, in the same proportion, as great, Fms. vi. 391, iii. 41; at e-s hluta, at… leiti, for one’s part, in turn, as far as one is con cerned, Grág. i. 322, Eg. 309, Fms. iii. 26 (freq.): at öðrum kosti, in the other case, otherwise (freq.) More gener., at öllu, öngu, in all (no) respects; at sumu, einhverju, nokkru, partly; at flestu, mestu, chiefly.

4. as a paraphrase of a genitive; faðir, móðir at barni (= barns); aðili at sök (= sakar a.); morðingi at barni (= barns), faðerni at barni (barns); illvirki at fé manna (cp. Lat. felo de se), niðrfall at sökum (saka), land gangr at fiskum (fiska), Fms. iv. 274, Grág. i. 277, 416, N. G. L. i. 340, K. Þ. K. 112, Nj. 21.

5. the phrase ‘at sér,’ of himself or in himself, either ellipt. or by adding the participle görr, and with the adverbs vel, ilia, or the like; denoting breeding, bearing, endowments, character …; væn kona, kurteis ok vel at sér, an accomplished, well-bred, gifted lady, Nj. I; vitr maðr ok vel at sér, a wise man and thoroughly good in feeling and bearing, 5; þú ert maðr vaskr ok vel at þér, 49; gerr at sér, accomplished, 51; bezt at sér görr, the finest, best bred man, 39, Ld. 124; en þó er hann svá vel at sér, so generous, Nj. 77; þeir höfðingjar er svá vóru vel at sér, so noble-minded, 198, Fms. i. 160: the phrase ‘at sér’ is now only used of knowledge, thus maðr vel að sér means clever, a man of great knowledge; illa að sér, a blockhead.

6. denoting relations to colour, size, value, age, and the like; hvitr, svartr, grár, rauðr … at lit, white, swarthy, gray, red … of colour, Bjarn. 55, 28, Ísl. ii. 213, etc.; mikill, lítill, at stærð, vexti, tall, small of size, etc.; ungr, gamall, barn, at aldri, young, old, a child of age; tvítugr, þrítugr … at aldri, twenty, thirty … years of age (freq.): of animals; kyr at fyrsta, öðrum … kálfi, a cow having calved once, twice…, Jb. 346: value, amount, currency of money, kaupa e-t at mörk, at a mark, N. G. L. 1. 352; ok er eyririnn at mörk, amounts to a mark, of the value of money, Grág. i. 392; verðr þá at hálfri murk vaðmála eyrir, amounts to a half a mark, 500.

β. metaph. of value, connected with verbs denoting to esteem, hold; meta, hafa, halda at miklu, litlu, vettugi, engu, or the like, to hold in high or low esteem, to care or not to care for (freq.): geta e-s at góðu, illu, öngu, to mention one favourably, unfavourably, indifferently … (freq.), prop. in connection with. In many cases it may be translated by in; ekki er mark at draumum, there is no meaning in dreams, no heed is to be paid to dreams, Sturl. ii. 217; bragð er at þá barnið finnr, it goes too far, when even a child takes offence (a proverb): hvat er at því, what does it mean? Nj. 11; hvert þat skip er vöxtr er at, any ship of mark, i. e. however small, Fms. xi. 20.

V. denoting the source of a thing:

1. source of infor mation, to learn, perceive, get information from; Ari nam ok marga fræði at Þuríði, learnt as her pupil, at her hands, as St. Paul at the feet of Gamaliel, (just as the Scotch say to speer or ask at a person); Ari nam at Þorgeiri afraðskoll, Hkr. (pref.); nema kunnáttu at e-m, used of a pupil, Fms. i. 8; nema fræði at e-m, xi. 396.

2. of receiving, acquiring, buying, from; þiggja e-t at e-m, to receive a thing at his hands, Nj. 51; líf, to be pardoned, Fms. x. 173; kaupa land at e-m, to buy it from, Landn. 72, Íb. II, (now af is more freq. in this sense); geta e-t at e-m, to obtain, procure at one’s hands, impetrare; þeirra manna er þeir megu þat geta at, who are willing to do that, Grág. i. I; heimta e-t at e-m (now af), to call in, demand (a debt, money), 279; fala e-t at e-m (now af), to chaffer for or cheapen anything, Nj. 73; sækja e-t at e-m, to ask, seek for; sækja heilræði ok traust at e-m, 98; leiga e-t at e-m (now af), to borrow, Grág. ii. 334; eiga e-t (fé, skuld) at e-m, to be owed money by any one, i. 399: metaph. to deserve of one, Nj. 113; eiga mikit at e-m, to have much to do with, 138; hafa veg, virðing, styrk, at, to derive honour, power from, Fms. vi. 71, Eg. 44, Bárð. 174; gagn, to be of use, Ld. 216; mein, tálma, mischief, disadvantage, 158, 216, cp. Eg. 546; ótta, awe, Nj. 68.

VI. denoting conformity, according to, Lat. secundum, ex, after; at fornum sið, Fms. i. 112; at sögn Ara prests, as Ari relates, on his authority, 55; at ráði allra vitrustu manna, at the advice of, Ísl. ii. 259, Ld. 62; at lögum, at landslögum, by the law of the land, Grág., Nj.; at líkindum, in all likelihood, Ld. 272; at sköpum, in due course (poet.); at hinum sama hætti, in the very same manner, Grág. i. 90; at vánum, as was to be expected, Nj. 255; at leyfi e-s, by one’s leave, Eg. 35; úlofi, Grág. ii. 215; at ósk, vilja e-s, as one likes…; at mun, id. (poet.); at sólu, happily (following the course of the sun), Bs. i. 70, 137; at því sem …, as to infer from …, Nj. 124: ‘fara, láta, ganga at’ denotes to yield, agree to, to comply with, give in, Ld. 168, Eg. 18, Fms. x. 368.

VII. in phrases nearly or quite adverbial; gróa, vera græddr, at heilu, to be quite healed, Bárð. 167, Eb. 148; bíta at snöggu, to bite it bare, Fms. xi. 6; at þurru, till it becomes dry, Eb. 276; at endilöngu, all along, Fas. ii; vinnast at litlu, to avail little, 655 x. 14; at fullu, fully, Nj. 257, Hkr. i. 171; at vísu, of a surety, surely, Ld. 40; at frjálsu, freely, 308; at líku, at sömu, equally, all the same, Hom. 80, Nj. 267; at röngu, wrongly, 686 B. 2; at hófi, temperately, Lex. Poët.; at mun, at ráði, at marki, to a great extent; at hringum, utterly, all round, (rare), Fms. x. 389; at einu, yet, Orkn. 358; svá at einu, því at einu, allt at einu, yet, however, nevertheless.

VIII. connected with comparatives of adverbs and adjectives, and strengthening the sense, as in Engl. ‘the,’ so much the more, all the more; ‘at’ heldr tveimr, at ek munda gjarna veita yðr öllum, where it may be translated by so much the more to two, as I would willingly grant it to all of you; hon grét at meir, she grat (wept) the more, Eg. 483; þykir oss at líkara, all the more likely, Fms. viii. 6; þess at harðari, all the harder, Sturl. iii. 202 C; svá at hinn sé bana at nær, Grág. ii. 117; at auðnara, at hólpnara, the more happy, Al. 19, Grett. 116 B; þess at meiri, Fms. v. 64; auvirðismaðr at meiri, Sturl. ii. 139; maðr at vaskari, id.; at feigri, any the more fey, Km. 22; maðr at verri, all the worse, Nj. 168; ok er ‘at’ firr…, at ek vil miklu heldr, cp. Lat. tantum abest… ut, Eg. 60.

β. following after a negation; eigi at síðr, no less, Nj. 160, Ld. 146; eigi… at meiri maðr, any better, Eg. 425, 489; erat héra at borgnara, any the better off for that, Fms. vii. 116; eigi at minni, no less for that, Edda (pref.) 146; eigi at minna, Ld. 216, Fms. ix. 50; ekki at verri drengr, not a bit worse for that, Ld. 42; er mér ekki son minn at bættari, þótt…, 216; at eigi vissi at nær, any more, Fas. iii. 74.

IX. following many words:

1. verbs, esp. those denoting, a. to ask, enquire, attend, seek, e. g. spyrja at, to speer (ask) for; leita at, to seek for; gæta, geyma at, to pay attention to; huga, hyggja at; hence atspurn, to enquire, aðgæzla, athugi, attention, etc.

β. verbs denoting laughter, play, joy, game, cp. the Engl. to play at …, to laugh at …; hlæja, brosa at e-u, to laugh, smile at it; leika (sér) at e-u, to play at; þykja gaman at, to enjoy; hæða, göra gys at …, to make sport at …

γ. verbs denoting assistance, help; standa, veita, vinna, hjálpa at; hence atstoð, atvinna, atverk:—mode, proceeding; fara at, to proceed, hence atför and atferli:—compliance; láta, fara at e-u, v. above:— fault; e-t er at e-u, there is some fault in it, Fms. x. 418; skorta at e-u, to fall short of, xi. 98:—care, attendance; hjúkra at, hlýja at, v. these words:—gathering, collecting; draga, reiða, flytja, fá at, congerere:—engagement, arrival, etc.; sækja at, to attack; ganga at, vera at, to be about; koma at, ellipt. to arrive: göra at, to repair: lesta at, to impair (v. above); finna at, to criticise (mod.); telja at, id.: bera at, to happen; kveða at e-m, to address one, 625. 15, (kveða at (ellipt.) now means to pronounce, and of a child to utter (read) whole syllables); falla at, of the flood-tide (ellipt.): metaph. of pains or straits surrounding one; þreyngja, herða at, to press hard: of frost and cold, with regard to the seasons; frjósa at, kólna at, to get really cold (SI. 44), as it were from the cold stiffening all things: also of the seasons themselves; hausta, vetra að, when the season really sets in; esp. the cold seasons, ‘sumra at’ cannot be used, yet we may say ‘vára að’ when the spring sets in, and the air gets mild.

δ. in numberless other cases which may partly be seen below.

2. connected ellipt. with adverbs denoting motion from a place; norðan, austan, sunnan, vestan at, those from the north, east…; utan at, innan at, from the outside or inside.

3. with adjectives (but rarely), e. g. kærr, elskr, virkr (affectionate), vandr (zealous), at e-m; v. these words.

WITH ACC.

TEMP.: Lat. post, after, upon, esp. freq. in poetry, but rare in prose writers, who use eptir; nema reisi niðr at nið (= maðr eptir mann), in succession, of erecting a monument, Hm. 71; in prose, at þat. posthac, deinde, Fms. x. 323, cp. Rm., where it occurs several times, 2, 6, 9, 14, 18, 24, 28, 30, 35; sonr á at taka arf at föður sinn, has to take the inheritance after his father, Grág. i. 170 new Ed.; eiga féránsdóm at e-n, Grág. i. 89; at Gamla fallinn, after the death of G., Fms. x. 382; in Edda (Gl.) 113 ought to be restored, grét ok at Oð, gulli Freyja, she grat (wept) tears of gold for her lost husband Od. It is doubtful if it is ever used in a purely loc. sense; at land, Grág. (Sb.)ii. 211, is probably corrupt; at hönd = á hönd, Grág. (Sb.) i. 135; at mót = at móti, v. this word.

☞ In compounds (v. below) at- or að- answers in turn to Lat. ad- or in- or con-; atdráttr e. g. denotes collecting; atkoma is adventus: it may also answer to Lat. ob-, in atburðr = accidence, but might also be compared with Lat. occurrere.

and að, the mark of the infinitive [cp. Goth. du; A. S. and Engl. to; Germ. zu]. Except in the case of a few verbs ‘at’ is always placed immediately before the infinitive, so as to be almost an inseparable part of the verb.

I. it is used either,

1. as, a simple mark of the infinitive, only denoting an action and independent of the subject, e. g. at ganga, at hlaupa, at vita, to go, to run, to know; or,

2. in an objective sense when following such verbs as bjóða segja…, to invite, command …; hann bauð þeim at ganga, at sitja, be bade, ordered them to go, sit, or the like; or as gefa and fá; gefa e-m at drekka, at eta, to give one to drink or to eat, etc. etc.

β. with the additional notion of intention, esp. when following verba cogitandi; hann ætlaði, hafði í hyggju at fara, he had it in his mind to go (where ‘to go’ is the real object to ætlaði and hafði í hyggju).

3. answering to the Gr. ινα, denoting intention, design, in order to; hann gékk í borg at kaupa silfr, in order to buy, Nj. 280; hann sendi riddara sína með þeim at varðveita þær, 623. 45: in order to make the phrase more plain, ‘svá’ and ‘til’ are frequently added, esp. in mod. writers, ‘svá at’ and contr. ‘svát’ (the last however is rare), ‘til at’ and ‘til þess at,’ etc.

II. in the earlier times the infin., as in Greek and Lat., had no such mark; and some verbs remain that cannot be followed by ‘at;’ these verbs are almost the same in Icel. as in Engl.:

α. the auxiliary verbs vil, mun ( μέλλω), skal; as in Engl. to is never used after the auxiliaries shall, will, must; ek vil ganga, I will go; ek mun fara, (as in North. E.) I mun go; ek skal göra þat, I shall do that, etc.

β. the verbs kunna, mega, as in Engl. I can or may do, I dare say; svá hygginn at hann kunni fyrir sökum ráða, Grág. ii. 75; í öllu er prýða má góðan höfðingja, Nj. 90; vera má, it may be; vera kann þat, id.: kunnu, however, takes ‘at’ whenever it means to know, and esp. in common language in phrases such as, það kann að vera, but vera kann þat, v. above.

γ. lata, biðja, as in Engl. to let, to bid; hann lét (bað) þá fara, he let (bade) them go.

δ. þykkja, þykjast, to seem; hann þykir vera, he is thought to be: reflex., hann þykist vera, sibi videtur: impers., mér þykir vera, mibi videtur, in all cases without ‘at.’ So also freq. the verbs hugsa, hyggja, ætla, halda, to think, when denoting merely the act of thinking; but if there be any notion of intention or purpose, they assume the ‘at;’ thus hann ætlaði, hugði, þá vera góða menn, he thought them to be, acc. c. inf.; but ætlaði at fara, meant to go, etc.

ε. the verbs denoting to see, bear; sjá, líta, horfa á … ( videre); heyra, audire, as in Engl. I saw them come, I heard him tell, ek sá þá koma, ek heyrði hann tala.

ζ. sometimes after the verbs eiga and ganga; hann gékk steikja, be went to roast, Vkv. 9; eiga, esp. when a mere periphrasis instead of skal, móður sína á maðr fyrst fram færa (better at færa), Grág. i. 232; á þann kvið einskis meta, 59; but at meta, id. l. 24; ráða, nema, göra …, freq. in poetry, when they are used as simple auxiliary verbs, e. g. nam hann sér Högna hvetja at rúnum, Skv. 3. 43.

η. hljóta and verða, when used in the sense of must (as in Engl. he must go), and when placed after the infin.of another verb; hér muntu vera hljóta, Nj. 129; but hljóta at vera: fara hlýtr þú, Fms. 1. 159; but þú hlýtr at fara: verða vita, ii. 146; but verða at vita: hann man verða sækja, þó verðr (= skal) maðr eptir mann lifa, Fms. viii. 19, Fas. ii. 552, are exceptional cases.

θ. in poetry, verbs with the verbal neg. suffix ‘-at,’ freq. for the case of euphony, take no mark of the infinitive, where it would be indispensable with the simple verb, vide Lex. Poët. Exceptional cases; hvárt sem hann vill ‘at’ verja þá sök, eða, whatever he chooses, either, Grág. i. 64; fyrr viljum vér enga kórónu at bera, en nokkut ófrelsi á oss at taka, we would rather bear no crown than …, Fms. x. 12; the context is peculiar, and the ‘at’ purposely added. It may be left out ellipt.; e. g. þá er guð gefr oss finnast (= at finnast), Dipl. ii. 14; gef honum drekka (= at drekka), Pr. 470; but mostly in unclassical writers, in deeds, or the like, written nastily and in an abrupt style.

and að, conj. [Goth. þatei = οτι; A. S. þät; Engl. that; Germ, dass; the Ormul. and Scot. at, see the quotations sub voce in Jamieson; in all South-Teutonic idioms with an initial dental: the Scandinavian idioms form an exception, having all dropped this consonant; Swed. åt, Dan. at]. In Icel. the Bible translation (of the 16th century) was chiefly based upon that of Luther; the hymns and the great bulk of theol. translations of that time were also derived from Germany; therefore the germanised form það frequently appears in the Bible, and was often employed by theol. authors in sermons since the time of the Reformation. Jón Vidalin, the greatest modern Icel. preacher, who died in 1720, in spite of his thoroughly classical style, abounds in the use of this form; but it never took root in the language, and has never passed into the spoken dialect. After a relative or demonstr. pronoun, it freq. in mod. writers assumes the form eð, hver eð, hverir eð, hvað eð, þar eð. Before the prep. þú (tu), þ changes into t, and is spelt in a single word attú, which is freq. in some MS.;—now, however, pronounced aððú, aððeir, aððið …, = að þú…, with the soft Engl. th sound. It gener. answers to Lat. ut, or to the relat. pron. qui.

I. that, relative to svá, to denote proportion, degree, so…, that, Lat. tam, tantus, tot…, ut; svá mikill lagamaðr, at…, so great a lawyer, that…, Nj. 1; hárið svá mikit, at þat…, 2; svá kom um síðir því máli, at Sigvaldi, it came so far, that…, Fms. xi. 95, Edda 33. Rarely and unclass., ellipt. without svá; Bæringr var til seinn eptir honum, at hann … (= svá at), Bær. 15; hlífði honum, at hann sakaði ekki, Fas. iii. 441.

II. it is used,

1. with indic, in a narrative sense, answering partly to Gr. οτι, Lat. quod, ut, in such phrases as, it came to pass, happened that …; þat var einhverju sinni, at Höskuldr hafði vinaboð, Nj. 2; þat var á palmdrottinsdag, at Ólafr konungr gékk út um stræti, Fms. ii. 244.

2. with subj. answering to Lat. acc. with infin., to mark the relation of an object to the chief verb, e. g. vilda ek at þú réðist, I wished that you would, Nj. 57.

β. or in an oblique sentence, answering to ita ut…; ef svá kann verða at þeir láti…, if it may be so that they might…, Fms. xi. 94.

γ. with a subj. denoting design, answering to ϊνα or Lat. ut with subj., in order that; at öll veraldar bygðin viti, ut sciat totus orbis, Stj.; þeir skáru fyrir þá melinn, at þeir dæi eigi af sulti, ut ne fame perirent, Nj. 265; fyrsti hlutr bókarinnar er Kristindómsbálkr, at menn skili, in order that men may understand, Gþl. p. viii.

III. used in connection with conjunctions,

1. esp. þó, því, svá; þó at freq. contr. þótt; svát is rare and obsolete.

α. þóat, þótt (North. E. ‘thof’), followed by a subjunctive, though, although, Lat. etsi, quamquam (very freq.); þóat nokkurum mönnum sýnist þetta með freku sett… þá viljum vér, Fms. vi. 21: phrases as, gef þú mér þó at úverðugri, etsi indignae (dat.), Stj. MS. col. 315, are unclass., and influenced by the Latin: sometimes ellipt. without ‘þó,’ eigi mundi hón þá meir hvata göngu sinni, at (= þóat) hon hraeddist bana sinn, Edda 7, Nj. 64: ‘þó’ and ‘at’ separated, svarar hann þó rétt, at hann svari svá, Grág. i. 23; þó er rétt at nýta, at hann sé fyrr skorinn, answering to Engl. yet—though, Lat. attamen —etsi, K. Þ. K.

β. því at, because, Lat. nam, quia, with indic.; því at allir vóru gerfiligir synir hans, Ld. 68; því at af íþróttum verðr maðr fróðr, Sks. 16: separated, því þegi ek, at ek undrumst, Fms. iii. 201; því er þessa getið, at þat þótti, it i s mentioned because …, Ld. 68.

γ. svá at, so that, Lat. ut, ita ut; grátrinn kom upp, svá at eingi mátti öðrum segja, Edda 37: separated, so … that, svá úsvúst at …, so bad weather, that, Bs. i. 339, etc.

2. it is freq. used superfluously, esp. after relatives; hver at = hverr, quis; því at = því, igitur; hverr at þekkr ok þægiligr mun verða, Fms. v. 159; hvern stvrk at hann mundi fá, 44; ek undrumst hvé mikil ógnarraust at liggr í þér, iii. 201; því at ek mátti eigi þar vera elligar, því at þar var kristni vel haldin, Fas. i. 340.

IV. as a relat. conj.:

1. temp, when, Lat. quum; jafnan er ( est) mér þá verra er ( quum) ek fer á braut þaðan, en þá at ( quum) ek kem, Grett. 150 A; þar til at vér vitum, till we know, Fms. v. 52; þá at ek lýsta (= þá er), when, Nj. 233.

2. since, because; ek færi yðr (hann), at þér eruð í einum hrepp allir, because of your being all of the same Rape, Grág. i. 260; eigi er kynlegt at ( though) Skarphéðinn sé hraustr, at þat er mælt at…, because (since) it is a saying that…, Nj. 64.

V. in mod. writers it is also freq. superfluously joined to the conjunctions, ef að = ef, si, (Lv. 45 is from a paper MS.), meðan að = meðan, dum; nema að, nisi; fyrst að = fyrst, quoniam; eptir að, síðan að, postquam; hvárt að = hvárt, Lat. an. In the law we find passages such as, þá er um er dæmt eina sök, at þá eigu þeir aptr at ganga í dóminn, Grág. i. 79; ef þing ber á hina helgu viku, at þat á eigi fyrir þeim málum at standa, 106; þat er ok, at þeir skulu reifa mál manna, 64; at þeir skulu með váttorð þá sök sækja, 65: in all these cases ‘at’ is either superfluous or, which is more likely, of an ellipt. nature, ‘the law decrees’ or ‘it is decreed’ being understood. The passages Sks. 551, 552, 568, 718 B, at lokit (= at ek hefi lokit), at hugleitt (= at ek hefi h.), at sent (= at ek hefi sent) are quite exceptional.

and að, an indecl. relat. pronoun [Ulf. þatei = ος, ος αν, οστις, οσπερ, οιος, etc.; Engl. that, Ormul. at], with the initial letter dropped, as in the conj. at, (cp. also the Old Engl. at, which is both a conj. and a pronoun, e. g. Barbour vi. 24 in Jamieson: ‘I drede that his gret wassalage, | And his travail may bring till end, | That at men quhilc full litil wend.’ | ‘His mestyr speryt quhat tithings a t he saw.’—Wyntoun v. 3. 89.) In Icel. ‘er’ (the relat. pronoun) and ‘at’ are used indifferently, so that where one MS. reads ‘er,’ another reads ‘at,’ and vice versâ; this may easily be seen by looking at the MSS.; yet as a rule ‘er’ is much more freq. used. In mod. writers ‘at’ is freq. turned into ‘eð,’ esp. as a superfluous particle after the relative pron. hverr (hver eð, hvað eð, hverir eð, etc.), or the demonstr. sá (sá eð, þeir eð, hinir eð, etc.):—who, which, that, enn bezta grip at ( which) hafði til Íslands komið, Ld. 202; en engi mun sá at ( cui) minnisamara mun vera, 242; sem blótnaut at ( quae) stærst verða, Fms. iii. 214; þau tiðendi, at mér þætti verri, Nj. 64, etc. etc.

n. collision (poët.); odda at, crossing of spears, crash of spears, Höfuðl. 8.

β. a fight or bait of wild animals, esp. of horses, v. hesta-at and etja.

the negative verbal suffix, v. -a.

точка (Dot, point, period, full stop, full point, whet)

пункт (paragraph, item, point, clause, station, article)

момент (moment, point, momentum, instant, minute, factor)

очко (point, run, ace, pip, pontoon, mesh)

место (place, Site, space, spot, room, point)

дело (case, business, deal, point, matter, Thing)

смысл (meaning, sense, point, significance, value, import)

балл (point, mark)

вопрос (question, matter, problem, point, item, query)

суть (point, core, substance, heart, gist, content)

острие (point, edge, spearhead, spike, peak, nib)

главное (point)

цель (goal, purpose, objective, aim, target, point)

наконечник (tip, nozzle, CAP, point, arrowhead, shoe)

кончик (tip, point, nib, neb, peak)

особенность (feature, peculiarity, singularity, characteristic, particularity, point)

соль (salt, G, sol, point, saline, Sal)

мыс (cape, headland, promontory, point, Ness, foreland)

игла (needle, point, spine, spire, aiguille, prickle)

станция (station, exchange, point, depot, stage)

преимущество (advantage, edge, privilege, vantage, plus, point)

стрелка (arrow, hand, pointer, cursor, switch, point)

достоинство (dignity, virtue, merit, denomination, quality, point)

стойка (rack, bar, stand, counter, pillar, point)

румб (bearing, point, rhumb)

острый конец (point)

стрелочный перевод (point, turnout)

деление шкалы (division, point)

экстерьер (exterior, form, point, points)

резец (cutter, tool, chisel, incisor, knife, point)

шнурок с наконечником (point)

вид кружева (point)

тыльный дозор (point)

ответвление оленьего рога (point)

вершина горы (peak, head of a mountain, point, spur)

перо или остряк (point)

гравировальная игла (needle, style, point)

игла гравера (point)

выступающая морская коса (point)

редька (point)

головной дозор (point)

статья (article, paper, item, clause, entry, point)

указывать (indicate, specify, point, point out, show, tell)

острить (point, wisecrack)

целиться (aim, point, peg, level, present)

говорить (say, speak, tell, talk, refer, point)

направлять (guide, head, direct, destine, refer, point)

заострить (point)

наводить (direct, point, lay, sight, vector, throw)

свидетельствовать (testify, witness, evidence, attest, bear witness to, point)

показывать пальцем (point)

наставить (point, aim)

прицеливаться (aim, take aim, sight, draw a bead on, point, zero in)

быть направленным (point)

заточить (point)

наточить (sharpen, point)

оживлять (enliven, revive, animate, brisk, revitalize, point)

придавать остроту (acuminate, point, SALT)

делать стойку (point, stand, set)

расшивать швы (point)

ставить знаки препинания (punctuate, point, stop)

точить (sharpen, whet, grind, rub down, turn, point)

чинить (repair, fix, mend, darn, bodge, point)

(used to express dissatisfaction, disapprov al, displeasure etc) s.o. or sth. (mentioned in the preceding context) is extremely irritating, deserves to be rejected, scorned

blast

• БУДЬ ТЫ <он и т. п.> НЕЛАДЕН highly coll

[VPimperf 2nd and 3rd pers only; indep. clause or sent adv (parenth); fixed WO]

=====

⇒ (used to express dissatisfaction, disapproval, displeasure etc) s.o. or sth. (mentioned in the preceding context) is extremely irritating, deserves to be rejected, scorned:

- blast (curse, damn) you (him etc);

- the devil take you (him etc);

- to (the) hell with you (him etc);

- (this) damn [NP].

     ♦ После массажей Картучихи, будь она неладна, и осмотра ремонтных мастерских кормление пеликанов было третьим по силе воздействия успокаивающим средством Александра Петровича (Искандер 3). Next to being massaged by Kartuchikha, blast her, and inspecting the repair shops, feeding the pelicans was third in its power to soothe Alexander Petrovich (3a).

     ♦ Собираясь прибить лису, [Едигей] вспомнил вдруг, как кто-то рассказывал, то ли кто из тех приезжих типов, то ли фотограф, с которым о боге беседовал, то ли ещё кто-то, да нет же, Сабитжан рассказывал, будь он неладен... о посмертном переселении душ (Айтматов 2). As he had prepared to throw the stone at the fox, he had remembered something that someone had once told him-either a visitor, or a photographer with whom he had talked about God, or someone else - no, it had been Sabitzhan; the devil take him....It had been about the transmigration of souls after death (2a).

(also Law) [vertraglich] vereinbaren

* * *

* * *

I. n

1. (legal agreement) vertragliches Abkommen

\covenant to repair Instandsetzungsvertrag m

2. REL Bündnis nt

God's \covenant with Abraham Gottes Bündnis mit Abraham

3. (clause) Vertragsabrede f

restrictive \covenant restriktive Vertragsklausel, einschränkende Vereinbarung

4. BRIT (charity donation) [vertragliche] Zusicherung einer regelmäßigen Spende

II. vt BRIT

▪ to \covenant sth etw vertraglich vereinbaren

III. vi sich akk vertraglich verpflichten

▪ to \covenant to do sth vertraglich vereinbaren, etw zu tun

* * *

1. n

2. vt

3. vi

* * *

covenant [ˈkʌvənənt]

A s

1. feierliches Abkommen oder (REL) Bündnis

2. JUR

a) (in einer Urkunde niedergelegte) Vertragsabrede

b) bindendes Versprechen

c) Vertragsbestimmung f

d) (vertragliche) Zusicherung (besonders bei Grundstücksgeschäften):

full covenant deed US Grundstücksübertragungsurkunde f mit bestimmten Zusicherungen;

negative covenant (vertragliches) Unterlassungsversprechen; → academic.ru/81100/warranty">warranty 5

3. Covenant HIST Covenant m (Name mehrerer Bündnisse der schottischen Presbyterianer zur Verteidigung ihres Glaubens, bes):

The National Covenant (1638);

The Solemn League and Covenant (1643)

4. BIBEL

a) Bund m (Gottes mit den Menschen):

the Old (New) Covenant der Alte (Neue) Bund; → ark 3

b) (göttliche) Verheißung:

the land of the covenant das Gelobte Land

5. JUR, POL Satzung f, Statut n:

Covenant of the League of Nations Völkerbundspakt m (1919)

B v/i

1. einen Vertrag schließen, übereinkommen ( beide:

with mit;

for über akk)

2. sich (vertraglich) verpflichten ( to do zu tun)

C v/t

1. (vertraglich) vereinbaren oder zusichern

2. bindend versprechen

3. feierlich geloben

* * *

(also Law) [vertraglich] vereinbaren

* * *

Vertrags- präfix.

ком., бухг. 1. pl витрати; затрати; видатки; кошти; 2. ціна; вартість; собівартість; актив

1. сума грошей на купівлю, виробництво, утримання і т. д. товарів і надання послуг; ♦ витрати класифікуються: за функціями — витрати на виробництво, адміністрацію, фінансування тощо; за характером функціонального зв'язку з обсягом випуску продукції (output) чи діяльності — змінні (variable costs) і постійні витрати (fixed costs); за місцезнаходженням — витрати відділів, підвідділів, філіалів (subsidiary), підприємств та ін. структур чи підрозділів організації; 2. грошова вартість товару чи послуги

═════════■═════════

absorbed cost поглинуті витрати; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accrued costs нараховані витрати; acquisition cost первісна вартість • вартість придбання • купівельна ціна; actual cost фактичні витрати • фактична вартість • фактична собівартість; added cost додаткова вартість • додаткові витрати; adjusted historical cost уточнена вартість • перерахована вартість • вартість в поточних цінах; adjustment cost(s) витрати регулювання; administration cost адміністративні витрати; advertising cost витрати на рекламу; aftershipment cost(s) витрати після відправки вантажу; aggregate costs сукупні витрати; agreed cost договірна ціна; airfreight cost вартість авіа-фрахту; allocated costs розподільні витрати; allowable costs дозволені витрати; alternative cost альтернативні витрати; amortization costs амортизаційні витрати; amortized cost амортизована вартість; ancillary costs додаткові витрати; annual cost(s) річні витрати; anticipated cost(s) передбачені витрати; applied cost віднесені витрати • зараховані витрати; appraisal cost витрати на оцінку; arbitration costs арбітражні витрати; assembly costs вартість монтажу; assessed cost оцінена вартість; attributed costs витрати, перенесені на собівартість; average cost (AC) середня вартість • середня собівартість • середні витрати; average fixed cost середні постійні витрати • середні фіксовані витрати; average input cost середні витрати на ресурс; average resource cost середні витрати на ресурс; average total cost середні загальні витрати; average variable cost середні змінні витрати; avoidable costs витрати, яких можна уникнути; back order cost витрати за невиконане замовлення; basic cost первісна вартість • основні витрати; beforeshipment cost(s) витрати до відправки вантажу; billed cost фактурна вартість; bond issue costs витрати на випуск облігації; book cost балансова вартість • первісна вартість; borrowing cost вартість позики • вартість кредиту; break-even costs витрати за критичним обсягом виробництва • витрати у точці беззбитковості; budgeted costs кошторисні витрати; burden costs накладні витрати; calculated costs обчислені витрати; capacity costs постійні витрати на розширення виробництва • витрати виробництва при повному використанні виробничих можливостей; capital cost(s) капітальні витрати • витрати основного капіталу; capitalized cost вартість реального основного капіталу; carrying costs витрати зберігання запасів; changeover cost вартість переходу на іншу модель; clerical cost(s) канцелярські витрати; collection costs витрати на інкасо; combined cost(s) сукупні витрати; commercial cost(s) торговельні витрати • комерційна вартість; committed cost вкладені витрати • призначені витрати • доручені витрати; common cost спільні витрати • побічні витрати • витрати спільного виробництва; comparative cost(s) порівняльні витрати • відносні витрати; competitive costs конкурентні витрати; conditional cost умовна вартість; constant cost постійна вартість • постійні витрати • незмінні витрати; contract costs витрати на контракт; contractual costs витрати контракту; controllable costs регульовані витрати; conversion cost конверсійні витрати • собівартість конверсії; credit costs витрати на кредит; cumulative costs сукупні витрати; current costs поточні витрати; current outlay costs поточні витрати • витрати грошових засобів; current standard cost поточна норма витрат; cycle inventory cost(s) витрати на періодичне поповнення запасів; decreasing costs витрати, що зменшуються • спадні витрати • витрати, що скорочуються; deductible cost(s) витрати, які підлягають відрахуванню; deferred cost витрати майбутнього періоду • відстрочені витрати; delivery cost вартість доставки • витрати на доставку; departmental cost(s) витрати відділу • цехові витрати; depleted cost залишкова вартість; depreciated cost амортизована вартість; depreciation cost(s) амортизаційні витрати; designing cost(s) витрати на проектування; development cost витрати на розробку; differential cost додаткові витрати; direct costs; direct labour costs ▷ direct labour; direct material cost ▷ direct material; direct operating cost(s) прямі операційні витрати; direct payroll cost(s) виробнича заробітна плата • виробнича зарплата; discounted cost дисконтована вартість; discretionary cost довільні витрати; displacement cost витрати на зміну структури виробництва; distribution costs витрати збуту продукції • витрати на розподіл; economic costs економічні витрати • оптимальні витрати; employment cost; environmental cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; equipment capital costs капітальні витрати на устаткування; estimated cost(s) кошторисні витрати • кошторисна вартість • орієнтовна вартість • передбачені витрати; excess cost надмірна вартість • надмірні витрати; executory cost витрати на здійснення; exhibition costs виставкові витрати; expected costs передбачені витрати; expired costs витрати поточного періоду; explicit costs зовнішні витрати • явні витрати • фактичні витрати • грошові витрати; external costs зовнішні витрати; extra costs додаткові витрати; extraordinary costs надзвичайні витрати; fabrication cost вартість виготовлення; factor cost(s) прямі витрати • витрати на фактори виробництва; factory costs виробничі витрати • виробнича собівартість • виробничі накладні витрати; final cost кінцева вартість; first cost фабрична ціна • собівартість; fixed costs; flat cost собівартість; freight costs витрати на перевезення; full cost(s) повні витрати; fuel costs витрати на пальне; function cost функціональна класифікація витрат; general costs загальні витрати; gross cost валова собівартість • гуртова собівартість; guaranteed cost(s) гарантовані витрати • гарантована вартість; handling cost(s) витрати на обробку • вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; hauling cost(s) транспортні витрати; hidden costs приховані витрати; hiring costs витрати на наймання; historical cost; hospitality costs представницькі витрати; hotel costs витрати на готель; hourly cost погодинні витрати; idle capacity costs непродуктивні витрати; idle time costs витрати з причин простою • витрати у зв'язку з неробочим періодом • витрати періоду бездіяльності; immediate costs безпосередні витрати; implicit costs внутрішні витрати • неявні витрати; imputed costs умовно нараховані витрати • ставлені витрати; incidental costs побічні витрати; increasing costs зростаючі витрати; incremental costs додаткові витрати • прирощені витрати; incremental energy costs додаткові витрати на енергію • прирощені витрати на енергію; incremental production costs додаткові виробничі витрати • прирощені витрати на виробництво; incurred costs зазнані витрати; indirect costs; indirect labour costs ▷ indirect labour; indirect manufacturing costs ▷ manufacturing overheads; indirect payroll costs нарахування на заробітну плату; indirect production costs накладні витрати виробництва; industrial cost(s) промислові витрати; initial cost первісна вартість • початкові витрати; initial production cost первісна собівартість; input cost витрати на фактори виробництва; installation costs вартість монтажу • витрати на становлення • витрати на розташування; insurance cost витрати на страхування; intangible cost(s) нематеріальні витрати; integrated cost сумарна вартість; inventoliable costs витрати виробництва • інвентаризована вартість • виробнича собівартість; inventory cost вартість товарно-матеріальних запасів; inventory acquisition costs витрати на придбання матеріалів; inventory holding cost витрати на зберігання запасів; investment costs витрати на капіталовкладення; invoice cost фактурна вартість; joint cost спільна вартість • спільні витрати; labour costs витрати на робочу силу • витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; launching costs витрати на випуск виробу; layoff costs витрати, пов'язані зі звільненням персоналу; legal costs судові витрати; legitimate costs дозволені витрати; life cycle cost(s) витрати за термін служби; liquidation cost ліквідаційна вартість; living costs прожиткові витрати • витрати на життя; loading costs вантажні витрати; loan cost вартість позики; long run cost довгострокові витрати; long run average cost довгострокові середні витрати; long run marginal cost довгострокові граничні витрати; long run total cost довгострокові загальні витрати; lot quantity cost(s) витрати на виготовлення партії; lump sum cost(s) одноразові витрати; maintenance costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; managed cost регульовані витрати; managed fixed costs регульовані фіксовані витрати; management cost(s) адміністративні витрати; management fixed costs адміністративні фіксовані витрати; manpower cost(s) витрати на робочу силу; manufacturing costs виробничі витрати • виробнича собівартість; marginal costs гранична вартість • гранична собівартість • граничні витрати; marginal capital costs граничні витрати на використання капіталу; marginal factor cost(s) граничні витрати, пов'язані із придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal industry costs галузеві граничні витрати; marginal input cost граничні витрати на ресурс; marginal labour cost граничні витрати на використання робочої сили • гранична вартість робочої сили; marginal private cost граничні приватні витрати • граничні індивідуальні витрати; marginal resource cost граничні витрати на ресурс • граничні ресурсні витрати; marginal social cost граничні суспільні витрати • граничні суспільні втрати; marginal unit costs граничні витрати на одиницю продукції; maritime costs витрати на морське транспортування; marketing cost(s) витрати на збут; material costs матеріальні витрати • вартість матеріалу; merchandising costs витрати збуту • витрати на продаж і розповсюдження; minimum cost мінімальні витрати • мінімальна вартість; miscellaneous cost(s) інші витрати; mixed cost змішані витрати • змішана вартість; negotiated cost договірна вартість; net cost чиста собівартість; nominal cost номінальна вартість; noncontrollable costs нерегульовані змінні витрати; non-manufacturing cost(s) невиробничі витрати; nonrecurring cost(s) неперіодичні витрати; normal costs середня виробнича собівартість; normal pension cost середні витрати пенсійного плану; one-off costs одноразові витрати; operating costs операційні витрати; opportunity cost альтернативна вартість • альтернативні витрати; ordering costs витрати на виконання замовлення • вартість виконання замовлення; ordinary costs звичайні витрати; organizational costs організаційні витрати; original cost первісна вартість; outlay cost затратні кошти; out-of-pocket costs прямі витрати • дійсні витрати; output cost(s) виробнича собівартість; overall cost повна вартість; overhead costs накладні витрати; overtime cost(s) витрати на понаднормову роботу; packaging cost витрати на пакування • вартість пакування; past costs минулі витрати; past sunk costs безповоротні витрати; payroll cost(s) вартість робочої сили • витрати на робочу силу; payroll fringe costs додаткові витрати на робочу силу; period costs витрати звітного періоду; planned cost(s) плановані витрати; policy cost витрати на політику; pollution abatement cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; postmanufacturing costs післявиробничі витрати; postponable cost(s) витрати, які можуть бути відкладені; predetermined costs нормативні витрати • кошторисні витрати; premanufacturing costs довиробничі витрати; preparation cost(s) витрати цехової підготовки виробництва; preproduction cost(s) витрати підготовки виробництва; prime cost; process cost(s) виробничі витрати; processing costs витрати на переробку • собівартість конверсії; procurement costs витрати на матеріально-технічне постачання; product cost; production cost; programme cost вартість програми; progressive costs прогресивні витрати; project cost(s) витрати проектування • витрати на розробку нового продукту • витрати на здійснення проекту; projected costs заплановані витрати; publicity costs витрати на рекламу • представницькі витрати; purchase cost(s) витрати на придбання; purchasing costs витрати на придбання; quality costs витрати на забезпечення якості; quality inspection costs витрати на перевірку якості; quality related costs витрати, пов'язані з якістю • витрати на забезпечення рівня якості; real cost витрати виробництва в незмінних цінах • витрати виробництва в натуральному обчисленні • чиста вартість; realized cost(s) фактичні витрати; recoverable cost амортизаційні витрати • залишкова вартість; recurring costs періодичні витрати; redistributed cost перерозподілені витрати; reduction costs витрати на зниження будь-чого; related costs непрямі витрати • змінні витрати • зв'язані витрати; relative cost відносна вартість; relevant costs витрати майбутнього періоду • актуальні витрати • відповідні витрати; removal costs витрати переміщення • витрати вивезення • витрати ліквідації; renewal cost витрати відновлення; reoperating cost(s) витрати на перероблення; reorder cost вартість повторного замовлення; repair costs ремонтні витрати; replacement cost відновна вартість • вартість заміщення вибуття основного капіталу; replacement depreciation cost зношення, яке нараховане за відновною вартістю • амортизація в поточних цінах; replenishment cost вартість поповнення запасів; reproduction cost повна поновлена вартість; reservation costs витрати на попереднє замовлення; residual cost залишкова вартість; round-trip cost(s) витрати на транспортування за круговим маршрутом; rising costs зростаючі видатки; running costs виробничі витрати • поточні витрати • експлуатаційні витрати; salvage cost ліквідаційні витрати; scheduled costs плановані витрати; selling costs витрати реалізації • торговельні витрати; semi-variable costs частково змінні витрати • напівзмінні витрати; separable costs подільні витрати; service costs витрати на обслуговування; set-up costs витрати на налагодження; shadow costs приховані витрати; shelter costs складові витрати; shipping cost(s) витрати на транспортування; shop cost цехова собівартість; social costs суспільні витрати; social marginal cost суспільні граничні витрати; sorting costs витрати на розсортування; specific cost спеціальна ціна • вартість конкретних виробів; spillover cost витрати переливу • побічні витрати; spiralling costs швидко зростаючі ціни • різко зростаючі ціни; spoilage costs витрати внаслідок псування продукції • витрати внаслідок браку; staff costs витрати на персонал; standard costs нормативні витрати • нормативна собівартість; standing costs постійні витрати; starting-and-stopping cost(s) витрати, пов'язані із запуском виробництва і зупинкою; starting-load cost(s) витрати підготовки виробництва; start-up costs витрати підготовки виробництва • витрати, пов'язані із запуском; stock-holding cost вартість зберігання запасів; stocking cost вартість запасів; storage cost вартість зберігання запасів; sunk costs безповоротні витрати; supervision costs витрати на контроль • витрати на нагляд; supplementary costs додаткові витрати • побічні витрати • непрямі витрати; support costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; tangible costs матеріальні витрати; target cost планована вартість • плановані витрати; tentative cost орієнтовна вартість • пробна вартість; total cost сукупні витрати • загальна собівартість • повна собівартість; total delay cost сукупні витрати на чекання; total external cost сукупні зовнішні витрати; total labour costs сукупні витрати на робочу силу; total private cost сукупні особисті витрати • сукупні індивідуальні витрати; total-revenue cost принцип зіставлення сукупної виручки і сукупних витрат; total social cost сукупні суспільні витрати; total system cost сукупні витрати системи; total unit cost сукупні витрати на одиницю продукції; traceable cost витрати, які можна простежити; training cost витрати на навчання • вартість навчання; transaction costs трансакційні витрати; transfer costs витрати на транспортування; transhipment costs витрати на перевантаження; transport costs транспортні витрати; transportation costs транспортні витрати; travel costs дорожні витрати; treating costs витрати на переробку; true cost справжня вартість; ultimate cost кінцева вартість; unabsorbed costs непоглинуті витрати • непокриті витрати; unamortized cost неамортизована частина вартості • чистий капітал; unavoidable costs необхідні витрати • постійні витрати; uncontrollable costs нерегульовані витрати; underwriting cost вартість підписки; unexpired costs витрати майбутніх періодів; unit costs витрати на одиницю продукції • питомі витрати • витрати виробництва на одиницю продукції • собівартість одиниці продукції; unit labour costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту • трудомісткість; unit operating costs операційні витрати на одиницю продукції; unit wage costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту; unloading costs витрати на розвантаження; unrecovered cost залишкова вартість; unscheduled costs понадплановані витрати; upkeep costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати • витрати на утримання; user costs витрати використання; variable costs; wage costs витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; warehousing costs складські витрати; warranty costs витрати на гарантійне зобов'язання; weighted average cost середньозважена вартість; welfare costs соціально-культурні витрати; working costs експлуатаційні витрати • вартість обробки

═════════□═════════

above cost вище від собівартості • вище від вартості; at cost за собівартість • за вартість; at any cost за будь-яку ціну; below cost нижче від собівартості • нижче від вартості; cost accountant; cost accounting виробничий облік; cost allocation розподіл витрат; cost allocation base база розподілу витрат; cost analysis аналіз витрат; cost and freight (C and F) (CFR) (C & F) вартість і фрахт; cost and insurance (C and I) вартість і страхування; cost and price difference різниця між собівартістю і ціною; cost apportionment постатейний розподіл витрат; cost awareness обізнаність з витратами; cost-benefit analysis аналіз витрат і вигод • аналіз затрат і результатів; cost burden тягар витрат; cost calculation калькуляція витрат; cost centre; cost-centre accounting виробничий облік • виробнича бухгалтерія; cost-centre variance відхилення від нормативних витрат; cost charged to витрати, віднесені на; cost classification класифікація витрат; cost clerk обліковець витрат; cost containment стримування витрат; cost control контроль за рівнем витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; cost curve крива витрат; cost depletion allowance податкова знижка на вичерпування природних ресурсів; cost development зростання собівартості; cost distribution розподіл витрат; cost effectiveness ефективність витрат • результативність витрат; cost efficiency економічна ефективність • ефективність витрат; cost escalation зростання витрат; cost estimating оцінка витрат • оцінка вартості; cost factor фактор витрат; cost formula формула обрахування витрат; costfree безплатно; cost function функція витрат; cost increase зростання вартості; costs incurred to date витрати на поточну дату; cost, insurance, freight (OF) вартість, страхування, фрахт; cost, insurance, freight and commission (CIFC, CIF&C) вартість, страхування, фрахт і комісія посередника; cost, insurance, freight and exchange (CIF&E) вартість, страхування, фрахт включно з курсовою різницею; cost method методика калькуляції; cost minimization мінімізація витрат • мінімізація витрат виробництва • мінімізація собівартості; cost of acquisition вартість купівлі • вартість придбання; cost of administration адміністративні витрати; cost of appraisal витрати на оцінку; cost of arbitration вартість арбітражу • витрати на арбітраж; cost of borrowing кошти, пов'язані з позикою • вартість кредиту • позичковий процент; cost of capital; cost of carriage витрати перевезення; cost of carrying inventory витрати зберігання товарно-матеріальних запасів; cost of delivery витрати на доставку; cost of demolition вартість розформування; cost of dismantling вартість демонтажу; cost of doing business витрати експлуатації підприємства; cost of equipment вартість устаткування; cost of equity вартість акціонерного капіталу; cost of financing вартість фінансування • витрати фінансування; cost of fixed capital вартість основного капіталу; cost of goods вартість товару; cost of goods manufactured собівартість виробленої продукції; cost of goods sold собівартість реалізованих товарів; cost of haulage вартість транспортування; cost of heating вартість опалення; cost of installation вартість монтажу; cost of insurance вартість страхування; cost of inventory витрати на проведення інвентаризації; cost of legal proceedings вартість судового розгляду; cost of living прожитковий мінімум; cost-of-living adjustment (COLA) cost надбавка на подорожчання • поправка до заробітної плати у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living allowance cost поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living bonus поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living clause захист індексації заробітної плати; cost-of-living index індекс прожиткового мінімуму • індекс вартості життя; cost of manufacture вартість виробництва; cost of materials consumed вартість використаних матеріалів; cost of an order вартість замовлення; cost of packaging вартість пакування; cost of product sold вартість проданого товару; cost of a project вартість проекту; cost of publication вартість публікації; cost of renting вартість оренди; cost of sales собівартість реалізованих товарів; cost of service вартість обслуговування • вартість послуг; cost of servicing вартість обслуговування; cost of tare вартість тари; cost of upkeep вартість утримання; cost-plus витрати плюс • витрати плюс фіксований прибуток; cost price ціна виробництва; cost price estimate оцінка ціни виробництва; cost-push inflation інфляція, викликана зростанням витрат виробництва; cost recovery відшкодовування витрат виробництва; cost structure структура собівартості • структура витрат; cost to the consumer витрати споживача; cost type вид витрат; cost unit одиниця вартості; cost value величина витрат • собівартість • вартість витрат • первісна вартість; cost variance відхилення від нормативних витрат; free of cost безплатно; full-cost pricing ціноутворення на основі повних витрат; incremental costs of service додаткові витрати на обслуговування; less costs за відрахуванням витрат; marginal cost(s) of acquisition граничні витрати, пов'язані з придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal cost of capital (MCC) гранична вартість капіталу; marginal cost of pollution abatement граничні витрати на зменшення забруднення; net cost of purchases чисті витрати на закупівлю; next to cost майже за собівартістю; oncosts накладні витрати • побічні видатки • непрямі витрати; opportunity cost of capital альтернативна вартість капіталу; research and development (R&D) costs витрати на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи; to absorb costs покривати/покрити витрати; to assess costs оцінювати/оцінити витрати; to award costs against somebody присуджувати/присудити комусь судові видатки; to bear costs переносити/перенести видатки; to calculate costs підраховувати/підрахувати витрати • калькулювати видатки; to cover costs покривати/покрити видатки; to cover the cost покривати/покрити вартість; to curtail costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut down on costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut production costs знижувати/знизити собівартість продукції; to decrease costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to defray the costs оплачувати/оплатити витрати • оплачувати/оплатити видатки; to determine the cost оцінювати/оцінити вартість; to estimate costs оцінювати/оцінити видатки • оцінювати/оцінити витрати; to exceed the cost перевищувати/перевищити вартість; to increase costs підвищувати/підвищити вартість; to incur costs понести видатки; to itemize costs розподіляти/розподілити витрати; to keep down costs стримувати/стримати витрати; to meet costs покривати/покрити витрати • покривати/покрити вартість; to offset the costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recoup costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recover costs стягувати/стягнути витрати • покривати/ покрити видатки; to reduce costs зменшувати/зменшити витрати • зменшувати/ зменшити видатки; to refund the cost повертати/повернути витрати • повертати/повернути вартість; to revise the cost переглядати/переглянути вартість; to save costs занижувати/знизити витрати • економити на витратах; to share the cost розділяти/розділити витрати; to work out the cost обраховувати/обрахувати витрати; to write off capital costs списувати/списати капітальні витрати; under cost нижче від собівартості • нижче від вартості

* * *

- ship a good deal of water

- ship a sea

- ship about

- admiral ship

- advice ship

- ship agent

- air ship

- alongside ship

- ship's appropriation

- armour-plated ship

- ship's article

- auxiliary ship

- backward ship

- ship based plane

- battered ship

- battle ship

- blister ship

- ship borer

- ship borne plane

- ship's bottom

- ship breaker

- broad bottomed ship

- ship broker

- ship builder

- cable ship

- cable laying ship

- ship canal

- captured ship

- cargo ship

- ship carpenter

- ship chandler

- classed ship

- ship's clearance

- ship's clearance inwards

- ship's clearance outwards

- clipper ship

- coast defence ship

- combatant ship

- ship's company

- composite ship

- ship construction

- ship control line

- converted ship

- convoying ship

- crank ship

- ship's days

- decoy ship

- depot ship

- ship design

- drill ship

- duty ship

- electric propulsion ship

- emigrant ship

- eyes of a ship

- fast ship

- fighting

- fire ship

- fit out a ship

- ship fitter

- flag ship

- flat bottomed ship

- foreign going ship

- free a ship of water

- four mast ship

- fruit ship

- full rigged ship

- general ship

- get off a ship

- ship goes down

- government ship

- government hired ship

- guard ship

- ship handler

- handy ship

- heave off the ship

- heel а ship

- ship holder

- home bound ship

- home trade ship

- hospital ship

- ship house

- ship's husband

- hydrographical ship

- ship in ordinary

- ship is condemned

- ship is laid up

- ship is listed

- ship is lost

- ship is put in service

- ship is upright

- ship launch

- ship laying off

- leading ship

- light ship

- ship list

- lively ship

- ship load

- ship's log

- log ship

- low built ship

- lumber ship

- ship makes water

- man a ship

- ship's manifest

- ship master

- ship mate

- merchant ship

- ship minded

- missing ship

- mixed ship

- moor a ship

- ship moves ahead

- ship moves astern

- mystery ship

- nipped ship

- ship of the line

- one screw ship

- ship owner

- ship's papers

- parent ship

- ship раss

- ship's passport

- passenger ship

- ship pays dues

- ship pennant

- ship's people

- pilgrim ship

- pink stern ship

- plane ship

- ship plane

- post ship

- ship power mains

- prison ship

- projection of ship

- prompt ship

- ship protest

- Q-ship

- quadruple screw ship

- ship raising

- rear ship

- reconnaissance ship

- receiving ship

- refrigerator ship

- repair ship

- ship repairing

- ship repairing yard

- repeating ship

- ship's report

- reporting а ship

- rescue ship

- research ship

- ship's right about!

- ship room

- rotor ship

- sailing ship

- school ship

- scout ship

- screw ship

- sea-going ship

- seaworthy ship

- sharp ship

- sharp bottomed ship

- short beam ship

- single serew ship

- sister ship

- sister ship clause

- ship skin

- slow ship

- ship gold for breaking

- sound ship

- ship's stability

- ship station

- steam ship

- store ship

- ship's store bond

- ship keeper

- ship's stores

- straight sheered ship

- stranded ship

- ship's structure

- submarine depot ship

- sunken ship

- supply ship

- surveying ship

- take a ship

- ship the rudder

- three island ship

- training ship

- triple screw ship

- troop ship

- turret ship

- tween screw ship

- ship uniform

- unseaworthy ship

- ship's wake

- war ship

- warping ship

- ships way

- whaling factory ship

- work a ship

- ship's weather reports

- ship worm

- ship wreck

- ship wright

- ship yard

- ciemny punkt na horyzoncie a dark point a. speck on the horizon

- samoloty stanowiły srebrne punkty na niebie aeroplanes looked like silver dots in the sky

- najdalej/najwyżej położony punkt the furthest/highest point

- punkt, z którego nie ma powrotu a point of no return

- patrzeć nieruchomo w jeden punkt to look steadily at one point, to fix one’s gaze on one point

- mieszkamy w dobrym/złym punkcie we live in a good/bad area

- punkt sanitarny a dressing station, a (medical) dispensary, a first-aid post

- punkt apteczny a dispensary

- punkt biblioteczny a branch library

- punkt graniczny a border post

- punkt konsultacyjny a consulting point

- punkt noclegowy a bunkhouse, basic sleeping accommodation

- punkt usługowy a repair shop

- punkt zborny an assembly point, a rallying point

- punkt obserwacyjny an observation point

- punkt dowodzenia a command post

- punkt strategiczny a strategic point

- zniszczyć punkty oporu nieprzyjaciela to destroy the enemy’s pockets of resistance

- punkty traktatu/umowy clauses in a treaty/agreement

- przejrzeć tekst punkt po punkcie to go through a text point by point

- najważniejsze punkty zagadnienia the main points of the problem

- zgadzać się/różnić się z kimś w jakimś punkcie to agree/differ with sb on some point

- punkt kulminacyjny przen. the climax

- punktem kulminacyjnym wycieczki miała być audiencja u papieża the highlight a. high spot of the tour was to be an audience with the pope

- a teraz, proszę państwa, kolejny punkt programu and now ladies and gentlemen, the next item on the programme a. agenda

- obliczać punkty to count scores

- wygrać/przegrać czterema punktami to win/to be beaten by 4 points

- młody bokser wygrał na punkty the young boxer won on points

- zdobył 10 punktów dla swojej drużyny he scored 10 points for his team

- punkt przecięcia się dwóch linii the intersection of two lines, the point of intersection

- akcje naszej firmy poszły w górę o cztery punkty our company’s share index rose by four points

- przyszedł punkt ósma he arrived at eight (o’clock) on the dot

- cała sprawa z punktu wzięła zły obrót the whole thing went wrong from the start

- □ punkt ciężkości Fiz. centre of gravity

- punkt karny Sport penalty point

- punkt przyziemny Astron. perigee

- punkt styczności Mat. point of contact

- punkt węzłowy junction

- punkt widokowy vantage point

- punkt wysokościowy Geog. elevation point

- punkt zerowy Mat. zero point

- punkty preferencyjne Uniw. ≈ weighting (preferential points accorded in university entrance exams in communist Poland to young people of working class or peasant origin)

- kardynalne punkty horyzontu Astron. cardinal points of the horizon

- kardynalne punkty układu optycznego Fiz. cardinal points (of the optical system)

- martwy punkt Techn. dead point

■ punkt honoru a matter a. point of honour

- punkt oparcia a refuge, a haven, an asylum

- punkt widzenia a point of view

- punkt wyjścia czegoś a point of departure for sth

- punkt zapalny a trouble spot

- punkt zwrotny a turning point

- był to punkt zwrotny w jego karierze it was a turning point in his career

- czyjś mocny/słaby punkt sb’s strong/weak point

- być przeczulonym/mieć obsesję na punkcie czegoś to be oversensitive/to have an obsession about sth

- miał bzika na punkcie odchudzania się pot. he had this thing about dieting pot.

- była przeczulona na punkcie swojego wieku she had a hang-up about her age

- utknąć w martwym punkcie to come to a standstill a. a deadlock a. an impasse

abs

1) I have 10 shillings more to get мне надо достать еще десять шиллингов

2) she gave him as good as she got она дала ему сдачи

1) get somewhere get here (home, thus far, abroad, etc.) приезжать /добираться, попадать/ сюда и т. д.; he forgot the key and couldn't get in он забыл ключ и не мог попасть в дом; the door was locked and we could not get out дверь была заперта [на ключ], и мы не могли войти; the train is starting, you must get in поезд отправляется, вам надо войти в вагон; I have no ticket, will I be able to get in? у меня нет билета, мне можно пройти /меня пропустят/? get out! вылезай(те)!, выходи(те)!; please, let me get by пожалуйста, пропустите меня /разрешите мне пройти/; get ashore сходить /высаживаться/ на берег; get astray заблудиться; rumours (reports, etc.) get abroad ходят /распространяются/ слухи и т. д.; this piece of news has got abroad эта новость стала широко известна; such sensations get abroad такого рода сенсационные сообщения становятся достоянием широкой публики; he'll soon get there он там скоро будет, он туда скоро попадет; your letter got there yesterday ваше письмо там получили /пришло туда/ вчера; how (lid these flowers get there? как туда попали эти цветы?: he got home quickly он быстро добрался до дому: the bridge was destroyed and we couldn't get across мост был разрушен, и мы не могли попасть на ту сторону; the frontier is so well guarded that. no one can get across граница так надежно /хорошо/ охраняется, что никто не может ее перейти /что ее невозможно нарушить/; get down спуститься вниз: the cat climbed to the top of tile tree and couldn't get down кошка взобралась на вершину дерева и не могла слезть

2) he tries hard but he never gets anywhere он много работает, но у него ничего не выходит, он прилагает много усилий, но ничего не может добиться; you'll get nowhere if you work so little если вы будете так мало работать, вы ничего не добьетесь: with courage we can get anywhere мужество поможет нам добиться всего; he is getting ahead splendidly у него дела идут прекрасно; at last we seem to be getting somewhere похоже, наконец у нас что-то получается

1) get smth. get an answer (a postcard, a telegram, good new?get information, a birthday present, a pension, wages, etc.) получать ответ и т.д., get confirmation получить подтверждение; he got a surprise его ждал сюрприз; where can I get permission? его можно получить разрешение?; get one's breakfast (one's dinner, etc.) позавтракать и т. д.; I could not get any supper я остался без ужина, я не смог поужинать || get a sight /а glimpse/ of smb., smth. увидеть кого-л., что-л.

2) get smth., smb. where did you get the money? где вы достали /раздобыли/ деньги? get a hat (a new coat, same stamps, a new diary, etc.) приобретать /покупать/ шляпу и т. д.'; you had better get a new umbrella вам бы надо купить /вам нужен/ новый зонтик; where can I get this book? где можно достать /купить/ эту книгу? I got the book. needed я нашел /достал/ нужную мне книгу; I'll go and get some milk. get Some biscuits too a схожу за молоком. get Возьми еще и печенья. get the prize (a good crop, credit, much, little, etc.) получать приз и т. д., he has got the support of the directors он получил поддержку /добился поддержки/ директоров; get a profit получать прибыль; he got nothing ему ничего на досталось, get good results (advantage, power, fame, wealth, etc.) добиваться хороших результатов и т.д., I went and got some singing lessons я пошел и взял несколько уроков пения; get friends при обретать друзей; where do you get pupils? откуда вы берете учеников?; get a wife жениться; get knowledge of the subject овладевать каким-л. предметом || get possession of smth. завладеть /овладеть/ чем-л.; get one's own way добиться своего

3) get smth., smb. get one's hat (one's stick, one's bag, etc.) взять [с собой] шляпу и т. д., wait till I get my coat подожди, я только возьму пальто; go and get the doctor сходи за врачом; hold the line, I'll go and get him не вешайте трубку, я сейчас ere позову /найду/

4) get smth. the room (the house, etc.) gets no sun в комнату и т. д. совсем не попадает солнце; this room gets all the sun именно в эту комнату попадает солнце; I'll come and see you if I get the time я приеду повидать вас, если у меня будет время; she hoped to get a little sleep она надеялась, что немного поспит /что ей удастся немного поспать/; I'll go and get some sleep пойду сосну

5) get smb.,smth. I didn't get him a) я не застал его; б) я не дозвонился ему; you got the wrong number вы ошиблись номером /вы не туда попали/

6) get smb., smth. get the thief (the runaway, the culprit, a squirrel, etc.) поймать вора и т. д.; did he get his train он успел на поезд?; I decided to get the next train я решил сесть на следующий поезд

7) get smth. get an illness заболеть; get a cold /а chill/ простудиться; get [the] measles (scarlet fever, typhus, etc.) заболеть корью, подхватить корь и т. д.; have you got a cold? у вас насморк?; get a bad fall (a slight hurt) сильно (слегка) ушибиться; get a blow (a shock, a nasty wound, etc.) получить удар и т. д.

8) get smth. get ten years (six months, etc.) получить десять лет тюрьмы /тюремного заключения/ и т. д., быть приговоренным к десяти годам [тюремного заключения] и т. д.; you'll get a beating тебя ожидает порка, тебя высекут; you'll get a scolding тебя ожидает /ты получишь/ выговор; you'll get it! тебе влетит

9) get smth., smb. coll. get the joke (smb.'s meaning, smb.'s idea, etc.) понимать шутку и т. д., I don't get it не понял; it is just between us, get it? это только между нами, попятно?; I didn't get your name я не разобрал /не расслышал/ вашего имени; I don't get you я вас не понимаю

10) get smth. dividing nine by three we get three если разделить девять на три, получится три

11) have got smth. I have got a new watch (a new suit, a new hat, a car, etc.) у меня [есть] новые часы и т. д; have you got a newspaper (the tickets, a pencil, an erasing-knife, etc)? у вас есть газета и т.д.? I've got no money у меня нет денег; she's got a lovely voice у нее красивый голос; he'll lose all he's got, if he isn't careful если он не будет более осмотрительным /осторожнее/, он потеряет все, что имеет

1) get smth. at some time get the answer this morning (some money soon, etc.) получить ответ сегодня утром и т. д.; get money every month получать деньги каждый месяц; I get a letter every day каждый день мне приходит /я получаю/ письмо; in this hotel I get breakfast every morning в этой гостинице каждое утро дают /подают/ завтрак; get your dinner at once сейчас же пообедай; get smth. in some manner you got the answer right ты получил /у тебя получился/ правильный ответ

2) get smth. in some manner get this horse (this coat, this bicycle, etc.) cheap (ly) дешево купить /приобрести/ лошадь и т. д., купить эту лошадь и т. д. по дешевке; get the book second-hand приобрести подержанную книгу, купить книгу у букиниста; get money easily легко зарабатывать /доставать, получать/ деньги; get this book easily достать эту книгу без затруднений

3) get smb., smth. somewhere get him home (the old man upstairs, you there, the child up, etc.) отводить /доставлять, приводить/ его домой и т.д., get smb. in а) помочь кому-л. проникнуть куда-л.; б) втащить кого-л. вовнутрь; get smb. out а) помочь кому-л. выбраться откуда-л.; б) вытащить кого-л. откуда-л.; get the horses out вывести лошадей; what got you here? что вас привело сюда?; get this parcel home (the table here, etc.) доставлять посылку домой и т. д., get the chairs (the washing, some coal, etc.) in вносить стулья и т.д., I don't know how you'll ever get the box (the trunk, the piano, etc.) upstairs не знаю, как вы втащите этот ящик и т. д. наверх; get a mast up ставить мачту; get up a sunken vessel поднимать затонувшее судно; get smth. overboard выбрасывать что-л. за борт; get his letter (one's own books, my money, etc.) back получить обратно его письме и т. д., now I've got you back теперь вы вернулись ко мне

4) get smb. at some time I'll get you yet! я еще вас поймаю!, вы еще мне попадетесь!; he got you that time! на этот раз он вас поймал!

5) get smb. somewhere it will get him nowhere, it won't get him anywhere это ничего ему не даст, этим он ничего не добьется; all work and no play does not get you anywhere если работать и не отдыхать, толку будет мало

6) get smb., smth. in some manner coll. I get you (your meaning, your idea, etc.) all right я хорошо понимаю вас и т. д.

7) have got smth. somewhere what have you got there? что у вас там?

1) get him a ticket (me a dictionary, them those pictures, etc.) доставать /покупать/ ему билет и т. д.; get me a good teacher (him a place. her another job, etc.) найдите мне хорошего преподавателя и т. д.

2) get smb. a towel (me my hat, him another dictionary, her a chair, me some ink, etc.) принести кому-л. полотенце и т. д.; can you get me another pencil? вы можете принести /дать/ мне другой карандаш?

3) get smb. smb., smth. get me the director (the hospital, the head teacher, etc.) соедините меня с директором и т. д.

1) get smth., smb. in some state get dinner (breakfast, books, etc.) ready приготовить обед и т. д., she quickly got the children ready for school она быстро собрала детей в школу; get one's feet (one's clothes, etc.) wet промочить ноги и т. д.; get the windows open открыть окна; get everything right again снова навести везде порядок; get smb. free освободить кого-л., выпустить кого-л. на свободу; get the dog loose спустить собаку с цепи; it gets me down-hearted это приводит меня в уныние

2) get smth. in some state get the sum right получить правильный ответ [в решении задачи], правильно решить задачу

1) get smth., smb. to do smth. get something (nothing, etc.) to eat (to read, to play with, etc.) достать что-нибудь поесть и т. д.; get leave to go home получить отпуск для поездки домой; get smb. to clean the windows (to wash the floors, to do the room, etc.) найти кого-л. [, чтобы] вымыть окна и т. д.; I can't get anyone to do the work properly не могу найти человека, который выполнил бы эту работу как следует

2) get smb., smth. to do smth. get your friend to help you (him to come, her to join us, your brother to introduce me to the chairman, etc.) убедить /заставить/ вашего приятеля /друга/ помочь вам и т. д.; get a fire to burn разжечь огонь или костер; get this door to shut properly починить дверь, чтобы она закрывалась как следует; I can never get him to go to bed я никогда не могу уложить его спать; get him to tell her about it уговорите его рассказать ей об этом; you will not be able to get a tree to grow in this soil вам не удастся вырастить дерево на такой почве

3) Have got smth. to do I have got very much /lots of work/ to do у меня очень много работы /дел/, мне надо очень много сделать; what have you got to say? что вы можете сказать?

1) get smth., smb. done I must get the book bound (my passport endorsed, the work done, my shoes repaired, etc.) мне нужно [отдать] переплести книгу и т. д.; we are getting our apartment newly papered мы заново оклеиваем [обоями] квартиру; I shall get my hair cut я постригусь; can you get the work finished in time (by evening)? a) вы можете закончить работу вовремя (к вечеру)?; б) вы можете добиться, чтобы работа была готова вовремя (к вечеру)?; where can I this printed (my piano tuned, my shoes soled, etc.)? где мне / я могу/ это напечатать и т. д.?; I want to get my coat mended я хочу починить /отдать в починку/ пальто; get the laws obeyed (my words believed, etc.) добиться [того], чтобы законы выполнялись /соблюдались/ и т. д.; get oneself appointed (noticed, chosen, etc.) сделать так, чтобы тебя назначили и т. д., they got him elected chairman они провели его в председатели

2) get smb. in some state get a man drunk напоить человека; get smb. dressed (washed, fed, etc.) одеть и т. д. кого-л.; it gets me discouraged я от этого прихожу в уныние; he got his face scratched (his wrist broken, etc.) он расцарапал лицо и т. д.

1) be got the thing is not to be got fay вещь нельзя достать

2) be got at the soul of a people can be got at fully only through, the knowledge of its language душу народа можно познать только через его язык

3) be got at coll. the witness (the press, the voters, etc.) have been got at свидетели и т. д. были подкуплены

1) get to do smth. soon she got to like her job скоро ей начала нравиться /понравилась/ ее работа, она вскоре полюбила свой работу;how did you get to know it? как вы об этом узнали?, как вам удалось это узнать?; they got to be friends они стали друзьями; you'll like him when /once/ you get to know him когда вы его узнаете, вы его полюбите

2) have got to do smth. we've got to go (to write a letter, to listen to what he says, to leave early to catch my train, to pass this examination, etc.) нам необходимо /мы должны/ идти и т.д., it has got to be done это должно быть сделано /надо сделать/; she's got to work hard for her living ей приходится много работать, чтобы заработать на жизнь

3) id have got to do with smth. what's that got to do with us? какое это имеет отношение к нам?

1) get into (out of, through, over, up, across, at, etc.) smth. get into the room (into town, into a bar, etc.) попадать /входить/ в комнату и т. д.; the burglar got into the kitchen through the window грабитель проник /влез/ в кухню через окно; get into a car сесть /влезть/ в автомобиль /в машину/; get into the saddle сесть /взобраться/ в седло; something has got into my eye мне что-то попало в глаз this story got into the newspapers эта история попала в газеты; where has that book got to? куда запропастилась /делась/ эта книга?; get to the station (to London, to the office, etc.) добраться до вокзала и т. д.; where did you get to yesterday? куда вы делись /где вы были/ вчера?; get out, of a train (out of a bus, out of a carriage, etc.) выходить из поезда и т. д., get out of bed! вставайте!; get out of here (out of this house)! прочь отсюда (из этого дома)!; get out of the way of a car посторониться и пропустить машину; get out of smb.'s way уйти с чьей-л. дороги; get through the hole in the wall (through the eye of a needle, through a gap, through a crack, etc.) пролезать через дыру в стене и т. д.; get over a fence (over a wall, over a stile, etc.) перелезать через забор и т. д.; get over /across/ a river переправляться через реку; get across tile street (across /over/ the bridge, across the frontier, etc.) перейти на другую сторону улицы и т. д.; he got above the clouds он поднялся над облаками; get under the hedge (under the wire netting, under the rope, etc.) пролезать под изгородью и т. д.; get under some old boxes (under some bushes, etc.) залезать /закатиться/ под старые ящики и т. д.; under the wheels (under а motor-саг, etc.) попасть под колеса и т. д.; the cat got under the bed (under the fence, etc.) кошка шмыгнула под кровать и т. д.; get at the top shelf (at the ripest fruit, at one's luggage, etc.) дотянуться /достать/ до верхней полки и т. д.; keep medicines where children can't get at them убирайте лекарства так, чтобы дети не смогли их достать; the dog could not get at me собака не могла меня достать; let me get at him coll. дайте мне только до него добраться; get down a tree (down a fence, etc.) слезать с дерева и т. д., get up a ladder (up a hill, up a tree, etc.) взбираться на лестницу и т. д.; get by the guard (by the policeman, etc.) проскользнуть мимо часового и т. д.; get before the crowd (before the procession, before the column of marchers, etc.) обогнать толпу и т. д.; get behind a tree (behind a door, behind a fence, etc.) встать /спрятаться/ за дерево и т. д.; the реп got behind the bookcase ручка закаталась /попала/ за книжный шкаф; get between the sheets залезть под одеяло; he got between the boys and prevented a fight он встал между мальчишками и не дал им сцепиться; get aboard a ship подняться на борт корабля

2) get to (abreast of, beyond, as far аs, etc.) smth. get to the end of the chapter (to the main subject, to the theme of my story, to the heart of the matter, etc.) дойти /добраться/ до конца главы и т. д.: how far did you get to? до какого места ты дочитал?; get to the head of one's class выйти на первое место в классе; стать первым учеником в классе; get to the city police (to the authorities, etc.) связаться с городской полицией и т. д.; get to some time (to some age) достигать какого-л. времени (возраста); when it gets to 10 o'clock I begin to feel tired к десяти часам я начинаю чувствовать усталость: when you get to 70... когда вам [будет] семьдесят...; get between two fighting parties оказаться /очутиться/ между двумя враждующими /борющимися/ группами; his anger has got beyond control он вышел из себя, он уже не мог сдержать гнев; he doesn't let much get by him он почти ничего не пропускает; практически ничто мимо него не проходит; you cannot easily get at him с ним не так просто связаться /увидеться/; get abreast of modem technology достичь современного уровня техники; we got as far as the lake мы дошли или доехали до озера || get in touch with smb. связаться / установить контакт/ с кем-л.

3) get within smth. get within smb.'s reach (within the range of their fire, etc.) оказаться в пределах чьей-л. досягаемости и т. д.; get within earshot оказаться в пределах слышимости; get within their sight оказаться в поле их зрения; get out of smth. get out of smb.'s sight скрыться с чьих-л. глаз; get out of smb.'s reach оказаться для них вне пределов досягаемости; get among smb. get among friends (among enemies, among strangers, etc.) оказаться среди друзей и т. д. || get into the hands of the police попасть в руки полиции

4) get into smth. get into a coat (into one's clothes, into one's boots, etc.) надевать пальто и т. д., get into one's trousers натянуть брюки; I can't get into these shoes, they are three sizes too small я не могу надеть эти ботинки, мне надо на три номера больше

5) get into smth. get into business (into trade, into the movies, into politics, etc.) заняться коммерцией и т. д.; get into fights with the neighbour's children драться /вступать в драку/ с соседскими мальчишками; get into Parliament (into a party, into a club, etc.) стать членом парламента и т. д.; get into office получить /занять/ должность; Kennedy got into office in 1961 Кеннеди стал президентом в тысяча девятьсот шестьдесят первом году; get into conversation (into a dispute with smb., into correspondence, into communication, etc.) завязать разговор и т.д.; they got into quite an argument about it между ними разгорелся довольно жаркий спор

6) get in (to) smth. get into trouble (into a difficulty, into mischief, etc.) попасть в беду и т. д.; get into debt залезть в долги; get in a row (into a horrible scrape, etc.) оказаться замешанным /ввязаться/ в скандал и т. д.; get into a bad habit приобрести плохую /дурную/ привычку; get into the habit /into the way/ of getting up early (of doing things one's own way, of answering back, etc.) привыкнуть рано вставать и т. д., get into a rage впасть в ярость; get into a panic поддаться панике; get into general use получить широкое распространение; get out of smth. get out of practice потерять навык, [давно] не иметь практики; get out of repair требовать ремонта; get out of order выйти из строя, испортиться, сломаться; get out of shape потерять форму

7) get over (out of, through,get etc.) smth. get over a difficulty ( over an obstacle, over an impediment, etc.) преодолеть затруднение и т. д.; she couldn't get over her shyness (over her embarrassment, over her confusion, over her dislike of him, over the disinclination to work, etc.) она не могла побороть / преодолеть/ свой застенчивость и т. д.; he couldn't get over his stutter он не мог избавиться от заикания; I can't get over his abominable manners никак не могу примириться с его ужасными манерами /привыкнуть к его ужасным манерам/; get over a disappointment (over an alarm, over a surprise, etc.) прийти в себя после разочарования и т. д.; I couldn't get over his behaviour он себя так плохо вел, что я никак не мог успокоиться; I couldn't get over the fear of him я никак не мог избавиться от чувства /преодолеть чувство/ страха перед ним; get over an illness (over an ailment, over that severe cold, over an injury, etc.) оправиться от /после/ болезна и т.д., get over /out of/ a bad habit отделаться / отучиться/ от дурной привычки; get out of a difficulty выйти из затруднительного положения; there is по getting out of it, you cannot get out of it от этого не открутишься; don't try to get out of your duties не пытайтесь уклоняться от своих обязанностей; get through another bad winter (through a dangerous illness, etc.) пережить еще одну тяжелую зиму и т. д.; I don't know how I'll get through this month я не знаю, как я дотяну до конца месяца; I don't know how I got through the day не знаю, как я прожил /выдержал/ этот день; get through an exam выдержать экзамен; get through written papers написать контрольную работу; get through a driving test сдать экзамен на водительские права; how he got through college is a mystery совершенно непонятно, как он смог окончить колледж; get (a)round smth. get around the law (around the regulations, around that clause, around a difficulty, etc.) обходить закон и т. д.; there is no getting (aground this fact a) нельзя не (посчитаться с этим фактом; б) нельзя пройти мимо этого факта; get (a)round smb. coll. she can get (aground anyone она может убедить /обвести вокруг пальца/ кого хочешь /кого угодно/; she knows how to get round him она знает, как к нему подъехать